Жінка вирішила зняти власні кошти у банкоматі Ощадбанку. Однак вона не змогла цього зробити, бо на її рахунок накладений арешт. Про це йдеться у рішенні Індустріального районного суду Дніпропетровська (юридична назва суду), опублікованому 25 листопада 2024 року.
Жінка є клієнткою акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». З метою зберігання та накопичення коштів в національній валюті нею було відкрито в АТ «Ощадбанк» рахунки, на які також отримується пенсія та допомога, як особі з інвалідністю 2 групи. У 2023 році вона не змогла зняти власні кошти у банкоматі АТ «Ощадбанк», у зв’язку з чим звернулась до менеджера фінустанови та після перевірки рахунку менеджер повідомив, що накладено арешт виконавчою службою. На звернення до банку також вказали про арешт. На адвокатський запит банк відмовився надавати відповідь. На звернення до Національного банку повідомили, що треба надати банку якісь додаткові документи. Виконавча служба повідомила, що немає ніяких виконавчих проваджень. Вважає дії банку з блокування рахунків є неправомірними.
“Арешт на рахунки дійсно не накладався, але після виявлення департаментом безпеки АТ «Ощадбанк», що в рядку «підпис» візуально наявна розбіжність у виконанні підпису та написанні прізвища, банком 05.06.2023 року з метою мінімізації ризиків ділових відносин, згідно з вимогами підпункту 3 пункту 68 Постанови НБУ «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» №65 від 19.05.2020 року, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, були застосовані обмежувальні заходи у вигляді лімітів на здійснення видаткових операцій за картковими рахунками клієнтки”, – вказується у матеріалах справи.
Що вирішив суд?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона мешкає на тимчасово окупованій території, з 2018 року особисто з АТ«Ощадбанк» ділових відносин не підтримувала, ідентифікацію/верифікацію, у тому числі за допомогою відеоконференції, не проходила.
“Департамент безпеки АТ «Ощадбанк» виявив, що в рядку «підпис» візуально наявна розбіжність у виконанні підпису та написанні прізвища, а відтак банк оцінив її за критеріями ризику, пов’язані з географічним розташуванням держави проживання (перебування, реєстрації) клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і скориставшись правом, наданим йому ст. 15 Закону № 361-IX, застосував обмежувальні заходи у вигляді лімітів на здійснення видаткових операцій за картковими рахунками клієнтки, а отже судом не встановлено підстав для задоволення позову, оскільки дії відповідача є такими, що відповідають чинному законодавству. При цьому суд зазначає, що застосовані банком обмежувальні заходи у вигляді лімітів на здійснення видаткових операцій за картковими рахунками клієнтки є тимчасовими і після подання громадянкою інформації (офіційних документів), необхідної (необхідних) для здійснення належної перевірки, а також для виконання банком інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, можуть бути скасовані банком самостійно”, – наголосив суд.
