Чоловік здійснив платіж на суму 25 725 гривень. Згодом він дізнався, що кошти не надійшли до підприємства, тож він вимагає стягнення вказаної суми з ПриватБанку. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 28 листопада 2024 року.
16 листопада 2021 року чоловік здійснив платіж на суму 25 725 гривень відповідно до рахунку-фактури №1454 від 3 листопада 2021 року АТ «Чернівціобленерго» за стандартне приєднання до електричних мереж житлового будинку. Звернувшись у 2023 році до АТ «Чернівціобленерго», він дізнався, що кошти до підприємства не надходили. Громадянин посилаючись на помилку працівників АТ КБ «ПриватБанк», просить стягнути помилково перераховані кошти.
“Юридична особа яка надала відповідь позивачу відрізняється від тієї, що вказана у рахунку-фактурі. Також позивач не дотримався порядку відкликання коштів”, – заявили у ПриватБанку.
Розгляд справи
Суд з’ясував, що відповідно до квитанції від 16 листопада 2021 року здійснено переказ коштів у розмірі 25 725 гривень на рахунок АТ Чернівціобленерго 12 Чернівецький РЕМ (банк отримувача – АБ “Укргазбанк”). Відповідно до виписки про рух коштів з рахунку за період 16 листопада 2021 року, суд встановив, що здійснено платіж на суму 25 982 гривень (сума комісії 257 гривень), одержувач АТ Чернівціобленерго 12 Чернівецький РЕМ, а згодом відбулось повернення коштів за забракованим платежем від 16 листопада 2021 року на суму 25 982 гривень «на адресу АТ Чернівціобленерго 12 Чернівецький РЕМ».
Що вирішив суд?
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. Кошти перераховані ним були повернуті через бракування платежу.
“У квитанції містяться відомості про особу, яка здійснювала переказ коштів, кому здійснювався такий переказ, призначення переказу, номер карток/рахунок та інших відомостей, які дають підставу вважати, що позивачем свідомо перераховувались кошти саме відповідачу. Доводи сторони позивача щодо безпідставності набуття відповідачем коштів суд відхиляє, оскільки не було належним чином доведено факту набуття відповідачем спірних коштів, оскільки судом встановлено, що кошти перераховані позивачем були повернуті через бракування платежу. Аналізуючи зібрані по справі докази у світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про стягнення помилково зарахованих коштів”, – наголосив суд.
