Проведення виборів в Україні загалом, і у Києві зокрема, у 2025 році неможливе не лише через воєнний стан. Є ще одна обов’язкова базова умова, яка має бути виконана – і вона стосується оновлення Реєстру виборців. А ним, кажуть депутати Київради, нині навіть у столиці ніхто не опікується – не кажучи вже про населені пункти, віддалені від великих міст.
Про обов’язкову практичну умову проведення будь-яких виборів, байдуже, чи президентських і парламентських, чи місцевих, розповів депутат Київради Леонід Ємець на своїй сторінці у Facebook. За словами депутата (також він – екснардеп одразу двох скликань Верховної Ради), є база, без якої виборчий процес неможливий – Реєстр виборців.
“Раніше його оновлювали постійно і це був ще той шмат роботи. А сьогодні, коли півкраїни перемістилось всередині, а 10 плюс мінус мільйонів взагалі виїхало — це прямо неймовірний обсяг роботи”, – зазначив Ємець у дописі.
Політик підкреслює: оновлювати Реєстр мають реальні співробітники Центрвиборчкому. Час, що їм необхідно буде витратити, а також обсяг коштів на підготовку документу, – чималі, “і це не місяць-другий”, зазначає депутат. Відтак, ті, хто розраховує на можливість запуску політичного процесу в країні у випадку, якщо його можливо буде розблокувати через досягнення воєнних обставин, – помиляються.
На думку Ємця, найближчою реальною датою, коли б можна було за законом та при активній підготовці Реєстру провести виборчий процес, є жовтень 2025 року. Цікаво, що у коментарях депутатові нагадали про Меморандум, підписаний усіма політсилами ще 30 листопада 2023 року – про те, що вибори можуть бути проведені лише після завершення дії воєнного стану, та із часом, достатнім для підготовки (не менше, ніж 6 місяців з моменту закінчення воєнного стану).
“Але якщо немає Реєстру чи надрукованих бюлетенів – вибори провести не вдасться, що б не було у Конституції”, – відповів на це Ємець.
Київрада розіграла “договорняк” із забудовниками: хто і чому не підтримав захист 100-річних будинків
Нагадаємо, напередодні Інформатор розповідав про те, що Київрада не змогла набрати голосів за проєкт рішення щодо збереження будівель, яким виповнилося більше, ніж 100 років. Депутати не схотіли голосувати проєкт навіть за умови, що сам він ухвалюється лише у I читанні, а згодом до нього вноситимуться правки. Сам проєкт напередодні викликав дискусію всередині фракцій – його не підтримують ті з депутатів, хто співпрацює з забудовниками.
Також ми дослідили, хто саме з депутатів та депутатських фракцій і груп у Київраді відмовився голосувати за цей проєкт рішення. По суті, його “провалили” завдяки декільком депутатським фракціям. Серед них – “Слуги народу” у повному складі, а також “Платформа за життя та мир”, обранці від колишньої ОПЗЖ. І цілком можна припустити, що інші депутатські групи та фракції зіграли у “договорняк” з забудовниками.
