Для Національного банку важливо, щоб в економіці не виникала так звана інфляційна спіраль, коли саме очікування зростання інфляції прискорюють цей процес. Коли інфляційна спіраль починає розкручуватися й інфляція підживлює сама себе, з нею доведеться боротися набагато сильнішими заходами, які негативно позначаються вже на економічному зростанні. Про це розповів Володимир Лепушинський, директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ в інтерв’ю The Page від 17 грудня.
“Піднімаючи облікову ставку, Національний банк реагував не на поточне прискорення інфляції, тобто не на цифру 11,2%. На неї НБУ вже вплинути не може. Наше завдання – стримати інфляцію у майбутньому. Рішення про підвищення ставки, швидше за все, було б прийнято і за нижчого показника інфляції. Воно пояснюється тим, що ризики стійкого зростання інфляції та розбалансування очікувань стали відчутнішими. На це ми мали відреагувати”, – сказав Володимир Лепушинський.
Щодо відносно невеликої величини збільшення ставки, тому є кілька причин. НБУ очікує, що пропозиція продуктів харчування буде вищою у 2025 році. Відповідно на високій базі порівняння тих цін, які ми маємо зараз, цей фактор сам себе вичерпає.
Однак для Національного банку важливо, щоб в економіці не виникала так звана інфляційна спіраль, коли саме очікування зростання інфляції прискорюють цей процес. Коли виробники, враховуючи очікування, реагували б підвищенням своїх цін, а споживачі були б готові платити більше, оскільки «завтра буде дорожче». Коли інфляційна спіраль починає розкручуватися й інфляція підживлює сама себе, з нею доведеться боротися набагато сильнішими заходами, які негативно позначаються вже на економічному зростанні. Таким чином, підвищивши ставку зараз, НБУ діє на випередження, доки інфляційні очікування залишаються доволі стійкими.
Ефективність монетарних інструментів
“Через особливості функціонування нашої економіки в умовах війни нам для досягнення цінової стабільності, тобто підтримання інфляції на низькому та стабільному рівні, близькому до 5% цілі, необхідно виконувати ще додаткові завдання. Це збереження стійкості валютного ринку та підтримка привабливості заощаджень у гривні, тобто їхній захист від інфляційного знецінення. Відповідно інструменти, які застосовує Нацбанк, спрямовані на виконання всіх цих завдань”, – сказав Володимир Лепушинський.
Банкір назвав такі інструменти:
- Облікова ставка. Вона, на жаль, ще не є основним інструментом монетарної політики, але поступово відновлює свій статус. Національний банк у 2024 році досить активно знижував облікову ставку, проте потім, зі зростанням інфляційних ризиків, він припинив цикл її зниження і зараз перейшов до підвищення. Застосування цього інструменту спрямоване на досягнення певних завдань: підтримка привабливості гривневих активів, обмеження тиску на валютному ринку і, в результаті завдяки контролю над інфляційними очікуваннями, – на зниження інфляції до цілі 5%. Цей інструмент активний, він змінюється, реагуючи на баланс ризиків для інфляції.
- Валютні інтервенції. В Україні валютний ринок зараз працює в умовах значного структурного дефіциту валюти з боку приватного сектору. Тому Національний банк використовує валютні інтервенції (переважно продає іноземну валюту на ринку), щоб покривати цей дефіцит та стримувати коливання обмінного курсу, як в один, так і в інший бік. Це впливає на курсові очікування, охолоджуючи їх, а стійкість валютного ринку сприяє досягненню цілі з інфляції.
- Тримісячні депозитні сертифікати, застосування яких дозволило посилити вплив від підвищення облікової ставки на ставки за гривневими депозитами для населення.
- Вимоги НБУ до обов’язкових резервів банків – вони спрямовані на стимулювання банків залучати строкові гривневі кошти, а це підживлює конкуренцію у банківському секторі.
“Завдяки цим інструментам, до речі, коли НБУ знижував облікову ставку впродовж липня 2023 – червня 2024 рр., ставки за гривневими депозитами знижувалися повільно, що зберігало привабливість заощаджень у гривні. Додаткову ефективність обов’язкових резервів можна було бачити, коли Національний банк дозволив віднесення до резервів деяких видів ОВДП, завдяки чому банки стали активніше купувати такі цінні папери, і знизився ризик емісійного фінансування дефіциту держбюджету”, – каже Володимир Лепушинський.
Завдання Національного банку на 2025 рік – досягти перелому інфляційної тенденції, щоб надалі інфляція поступово знижувалася до нашої цілі 5%. Залишаться й завдання захисту гривневих заощаджень від інфляції та підтримка стійкості валютного ринку. Звичайно, умови функціонування економіки можуть змінюватися, оскільки загальна ситуація є досить динамічною. І Національний банк реагуватиме на це комплексом монетарних інструментів. Передбачити, якими будуть зміни ефективності інструментів, дуже важко, але політика НБУ є гнучкою. Саме тому Національний банк регулярно повторює, що, наприклад, його прогноз ставки – не є його зобов’язанням.
Як раніше повідомляв Інформатор, Правління Національного банку України 12 грудня ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 13,5% річних. Це рішення спрямовується на збереження стійкості валютного ринку, утримання інфляційних очікувань під контролем та поступове сповільнення інфляції до цілі 5%.
