Підприємствам зможуть обмежити діяльність у разі наявності у прокурора чи слідчого «достатніх підстав вважати», що від імені юридичної особи чи в її інтересах можуть вчинятись дії, спрямовані на те, щоб «перешкодити кримінальному провадженню». Відповідний закон підписав 25 грудня Президент Володимир Зеленський.
Законопроект №11443 про внесення змін до Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексу 4 грудня ухвалила в цілому Верховна Рада. Під час обговорення цей законопроект активно підтримував голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Цей закон надає слідчим і прокурорам широкий розсуд у питанні обмеження діяльності бізнесу. Раніше Український союз промисловців та підприємців (УСПП) прокоментував «Судово-юридичній газеті» ризики даного законопроекту №11443. Так, КПК доповнено новою статтею 483-5, якою встановлено, що до юридичної особи може застосовуватись такий захід забезпечення кримінального провадження, як обмеження.
Таке обмеження діяльності може бути застосоване, як тепер зазначено у КПК, «у разі наявності достатніх підстав вважати, що від імені юридичної особи та/або в її інтересах можуть вчинятися дії, спрямовані на уникнення застосування до неї заходів кримінально-правового характеру та/або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином». У такому випадку слідчий за погодженням з прокурором, прокурор звертаються до слідчого судді, суду з клопотанням про застосування обмежень до юридичної особи, стосовно якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру. Тобто, застосоване досить розмите поняття, які слідчі і прокурори зможуть використовувати на свій розсуд.
«Звертаємо увагу, що формулювання «у разі наявності достатніх підстав вважати» є доволі суб’єктивним і оціночним. У випадку зловживання слідчим або прокурором своїми процесуальними правами зазначена норма може бути використана для прихованого тиску на бізнес» – раніше вказали у ГНЕУ ВР.
Також пропонується, знов, з посиланням на «достатні підстави вважати» у слідчого чи прокурора, розглядати справи без виклику представника юрособи. У статті 483-7 КПК у редакції проекту визначено: «Якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни установчих документів юридичної особи, її припинення або розпорядження активами, що перешкоджатиме у подальшому їх стягненню, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику представника юридичної особи».
Також у ст. 483-7 КПК пропонується врегулювати, що клопотання про застосування обмежень стосовно юридичної особи розглядається слідчим суддею (судом) не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора та/або слідчого. А у разі неявки представника юридичної особи без поважних причин клопотання може бути розглянуто за його відсутності.
«Однак, в такому разі не буде забезпечене право юридичної особи на правову допомогу» – вказує ГНЕУ.
Також слідчому судді надається можливість заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування обмежень стосовно юридичної особи без виклику представника юридичної особи. Вочевидь, подібні зміни можуть нести у собі ризики прихованого тиску на бізнес з боку правоохоронців, а жодні запобіжники цьому у законопроекті не передбачені.
Як раніше повідомляв Інформатор, законопроект № 9319 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні 25 грудня підписав президент. Це значить, що норма про відтерменування підвищення податків для ФОП він набере чинності в 2024 році. А значить військовий збір в 2024 році сплачувати за ФОП не потрібно.
