У четвер, 26 грудня, адвокатові Олександрові Суханову, що був затриманий напередодні із чималою сумою коштів, нібито, на “вирішення” земельного питання у Києві, вручили підозру. Солом’янський райсуд столиці взяв його під варту з альтернативою застави у не менш вражаючі 37 млн грн – тобто, майже той самий мільйон доларів. У партії УДАР поспішили відхреститися від колишнього очільника одеського осередку партії: мовляв, людина він випадкова, і близькість до найчесніших людей країни “зірвала дах” (звісно, жартуємо – причину вигадали іншу). Але хтозна, чи багато у партії таких самих ділків? Інформатор вирішив дослідити це питання, і одразу з’ясував неприємну для Віталія Кличка тенденцію.
Про “партійну франшизу” на місцях
У Київській міськраді – головній “вотчині” партії УДАР – поспішили відкараскатись від токсичного адвоката. Секретар Володимир Бондаренко, він же – лідер УДАРу в столиці, назвав його діяльність “абсолютним шахрайством”, а самого Суханова величав не інакше, як “цей персонаж”. Байдуже, що впродовж декількох місяців Суханов був його рівноцінним колегою по партійній лінії, адже так само керував Одеським осередком УДАРу. Загалом, риторика партійців нагадує радянський “товариський суд”: ті ж чесні обличчя домкомівців та викривальні інтенції.
“Нам, членам фракції УДАР в Київраді, дуже прикро, що затриманий чоловік був членом УДАРу і використовував імідж партії для власного збагачення”, – зазначила у дописі депутатка міськради від цієї партії, Олеся Зубрицька.
Лідер партії, Віталій Кличко, від скандалу показово дистанціювався. Ніби нічого й не було – жодної згадки про адвоката-невдаху: міський голова концентрується на військовій та господарській тематиці, готує статистику про постраждалі будинки у столиці, передає ключі від квартир та дрони. Мовою політтехнологів – зосереджується на позитиві, пішовши від незручної та заздалегідь програшної теми.
Але історія адвоката Суханова показова. І вона підкреслює цікаву тенденцію: таке поняття, як “партійна франшиза” на місцях, нікуди не поділося. Зміст франшизи в тому, що у деяких, не надто “базових” для політпроєкту, регіонах номінальне керівництво осередками передається, або, радше, продається “потрібним людям”. У подальшому вони дають згоду зосередитись на партбудівництві.
А “в моменті” – контролюють діяльність партії та усіх її депутатів в місцевих радах регіону, користаються зі схем при обґотівковуванні та ведуть “схеми” з нібито благодійниками (партії мають власне законодавство), зрештою, як Суханов, – мають доступ до вищого партійного керівництва. Чи зустрічався керівник партійного осередку шостої за кількістю населення області країни з Кличком – питання риторичне. Принаймні, тис руку, коли отримував партійну “булаву” в Тетяни Стоянової – колишньої очільниці УДАРу на Одещині, до речі, підприємиці, що торгує меблями.
УДАР видає базу
Відтак, в кожної партії є “базові” регіони, ті, де вона набиратиме голоси на виборах, і ті, де бажано не програти розгромно. Цікаво, що та ж Партія Регіонів часів Януковича (і ще раніше) завжди вигравала на Сході та у Криму, у центрі та Києві мала помірні результати, непогано набирала на тій-таки Одещині та Миколаївщині. А от на Заході країни потерпала, за винятком однієї області: до “регіоналів” було прихильне Закарпаття.
В УДАРу є власна база. Власне, перелік “своїх” регіонів викладений на партійному сайті у розділі “Головна Команда України”: там міститься перелік очільників регіонів та вищих достойників партії. Під портретом лідера там – його друг дитинства, а нині голова виконкому партії Артур Палатний, і перелік з десятка депутатів Київради: тут – і Володимир Бондаренко, як голова столичного УДАРу, і Дмитро Білоцерковець, як просто порядна людина, і Ганна Старостенко, як багаторічна помічниця Кличка. Далі – регіональні очільники.
Тут видно, які регіони входять до “базових”, а які – ні. Власне, “база” є у переліку, а других – у тому числі, Одещини – на сайті немає. Так, на сайті представлені прізвища очільників осередків партії в усіх західних регіонах: на Львівщині, Закарпатті, Буковині, Волині, на Франківщині і Тернопільщині. Є й очільники УДАРу у Полтаві, на Вінниччині, на Сумщині, Кіровоградщині та у Запорізькій області. Окремо представлений очільник Чернігівського УДАРу Олександр Ломака, який, як нещодавно писав Інформатор, гучно гупнув дверима, коли пішов з посади в.о. голови міськради.
Усіх інших регіонів країни на сайті немає. Так, не представлені Одещина й Миколаїв, Черкаси і Харків, немає Дніпра і Херсона – і це ми мовчимо про Донбас. Тема Криму у партії УДАР настільки щільно закрита наявністю у політраді Дмитра Білоцерківця, вихідця з Севастополя, що жодного іншого представлення кримці там не потребуватимуть. Але регіони-“загуби” також мають очільників, бо там також є партійні осередки. І ними керують дуже цікаві люди.
Дніпро: політичний “літун”
Згідно з даними Opendatabot, партію УДАР у Дніпрі очолює такий собі Віталій Жеганський. Він є професійним політичним активістом: під його керунком у регіоні діє ГО “Аналітична платформа”, а також благодійна організація “БФ “Об’єднаний шлях України”. Цікаво, що раніше Жеганський очолював Дніпропетровську обласну територіальну організацію партії “Голос” (від неї ж балотувався по 40 округу до Верховної Ради) – що ж, життя швидкоплинне, пріоритети змінюються.
В цього конкретного очільника вони змінюються досить швидко: раніше Жеганський балотувався до райради від “БПП” Порошенка, а ще раніше, 15 років тому, – від “Фронту змін” Яценюка. До осередку УДАРу він прийшов зі скандалом – на початку 2024 року члени партії у місті дізналися про обрання нового очільника з Facebook. А колишній голова осередку, Юрій Сімонов, ще деякий час вважав себе легітимним головою осередка.
Харків: любитель джиу-джитсу
У Харкові УДАР вже впродовж 4 років очолює Георгій Лаговський. Це місцевий бізнесмен, йому належить чеська компанія Duffos Logic Solutions s.r.o. (оптова неспеціалізована торгівля). Депутатом міськради Харкова він став ще за часів “розквіту” Геннадія Кернеса, 2015-го, від об’єднання “Самопоміч” (взагалі, перемога “Самопомочі” у Харкові тоді стала загальноукраїнським феноменом, до якого долучився і Лаговський). Крім того, він очолює спортивні федерації джиу-джитсу та бразильского джиу-джитсу в Україні.
Лаговський є типовим бізнесменом з політичним ухилом. Він не будує власний добробут на політиці, а прийшов до неї, вже маючи здобутки і досягнення у бізнесі – це вигідно відрізняє його від інших УДАРівців (тому дивно, чому його вирішили не додавати на центральну сторінку у партії).
Черкаси: адвокат, рибалка, Гошинкан
У Черкасах партію очолює Олександр Іващенко. Він також є адвокатом, причому представляє інтереси клієнтів у кримінальних справах – про незаконне заволодіння транспортним засобом, для прикладу. Втім, це не єдина діяльність Іващенка: він є власником загалом 19 компаній, що працюють у різних сферах: від хімпрому до працвлаштування за кордоном (так, ТОВ з саме такою назвою – “Працевлаштування за кордоном” – належить Олександрові Іващенку).
Та найцікавіші з компаній та організацій – ті, що “для душі”: “Громада рибалок Балаклійщини”, “Мотоциклетна асоціація України” та, раптово, обласне товариство японської культури “Гошинкан Додзьо”. Навіщо йому політика взагалі, не дуже зрозуміло. Втім, його приятель та партнер за деякими бізнесами (зокрема, будівельним) Сергій Кудактін є головою фракції “Європейської Солідарності” у міськраді Черкас – відтак, і Олександр Іващенко подався до великої політики.
Миколаїв: “номінальна” керівниця
У Миколаєві регіональним осередком партії керує Анастасія Слуцька. Вона є ФОПом, що займається рекламною діяльністю. Більше даних про неї знайти не вдалося – найімовірніше, вона є так званим “номінальником” – особою, на яку зареєстровано осередок, абт “притримати” його доти, доки з’явиться нова достойна особа, аби підхопити партійну булаву в регіоні.
Херсон: екс-товариш Сальдо
У місті членів політичної партії не надто багато. Згідно з даними Youcontrol, тут УДАР був зареєстрований чи не найраніше з усіх інших регіонів – ще у вересні 2005 року, – проте саме “структурне утворення” (тобто, актив) партії у місті налічує 13 членів. Головою ж осередку рахується Іван Бебко.
Якщо у випадку з Харківським осередком питанням є “навіщо було ховати партійного керівника” від громадськості, то у Херсоні воно постає з точністю до навпаки. Окрім бізнес-діяльності (ПП “Бебко Авто Київ”, КС “Бебко-Фінанс”) політик-очільник осередку УДАРу був пов’язаний з різними місцевими політиками й політсилами. Нині він – депутат Херсонської міськради від партії мера, Ігоря Колихаєва “Нам тут жити!”, до цього балотувався до облради від “Нашого краю” (тиха гавань для колишніх “регіоналів”).
Ще раніше співпрацював з Ліберальною партією, також безуспішно, а ще раніше, як пише ресурс “ЧЕСНО”, Бебко був пов’язаний з екс-мером Херсона Володимиром Сальдо. Нинішній державний зрадник, вважають громадські активісти, свого часу був інвестором, що вкладався у бізнеси Бебка. Крім того, він є молодшим братом екс-секретарки Херсонської міськради Зої Бережної (тобто, точно є героєм місцевої преси). Нині ж Бебко мобілізувався до лав ЗСУ – і має шанси зустрітися з колишнім “інвестором”, проте вже по іншу сторону лінії фронту.
Справа Суханова: у чому його звинувачують, і чому позиція УДАРу не є щирою
Нагадаємо, напередодні, 24 грудня 2024 року, Інформатор писав про те, що у Києві СБУ затримала адвоката, який нібито за 1 млн доларів мав вирішити важливе земельне питання. “Ниточки” у цій історії можуть вести просто до міського голови, Віталія Кличка. Адже, по-перше, йдеться про улюблений парк міського голови Києва, “Наталку” на Оболоні. А по-друге, адвокат є водночас і керівником одеського осередку партії УДАР.
А вже у четвер, 26 грудня, в УДАРі визначилися з позицією по Суханову. Її виклали у спеціальній заяві, зміст якої зводиться до “Шахраям не місце серед нас!” – а тональність схожа на аналогічні публічні зречення у радянські часи, коли люди з чесними обличчями розповідали правильні речі на партійних зібраннях. З заяви УДАРівців випливає, що Суханов, який намагався вирішити питання з землею у Києві, був простим рядовим членом партії, і, загалом, людиною випадковою – хоча відомо, що він входив до топ-керівництва партії Кличка і керував усім Одеським осередком.
