Пристрасті навколо забудови модерністської споруди, що понад 50 років прикрашала фасад будівлі Інституту науково-технічної експертизи та інформації на Либідській, набирають обертів. Кияни пишуть петиції до Київради з вимогою зупинити “з’їдання” Літаючої тарілки, яку поступово вмонтували в головну будівлю нового ТРЦ. Департамент охорони культурної спадщини каже, що то все балачки і маніпуляції, а усіх занепокоєних відправляє до Мінкульту.
Свій допис, який з’явився на корпоративній сторінці у Facebook, у Депаратаменті називають “повною та об’єктивною” інформацією. Вона здебільшого містить те, що всі й так знають: наприклад, що “тарілка” є пам’яткою архітектури та монументального мистецтва місцевого значення, або що вона розташована в межах Центрального історичного ареалу міста Києва. Саме тому громадськість і задається питанням – чому ж ви її не охороняєте від забудови, і якщо роботи ведуться згідно з погодженою документацією, чому тарілка на очах змінюється – загалом, видимою залишилася лише її частина. Втім, у Департаменті охорони культурної спадщини є на це зручна відповідь.
“Погодження програм та проєктів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, а також контроль за виконанням робіт в історичних ареалах належать до повноважень Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, яке реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини”, – зазначають місцеві охоронці цієї спадщини.
Перефразуючи допис: усім, хто переймається долею Літаючої тарілки – до Мінкульту, а реставрація узгоджена, “подякуйте, що не знесли”. Проте так і не зрозуміло, як це вийшло, адже коли навесні 2024 року Держінспекція архітектури та містобудування видала дозвіл на реконструкцію, в ній передбачалось, що пам’ятку архітектури, що стане частиною ТРЦ Ocean Mall, збережуть повністю. А це означає, що зміни фасаду, композиційної об’ємності форм, планувальної схеми чи функціонального призначення не буде – а у “тарілці” має залишитись кінолекційна зала, як і проєктував її архітектор 50 років тому.
Як зазначає відомий київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов, “Літаюча тарілка” є яскравим прикладом українського модернізму. І головною мрією її автора, видатного художника та архітектора Флоріана Юр’єва, було захистити твір від знищення забудовою.
“Завдяки використанню нових матеріалів та технологій, будівлі свого часу вдалося досягти неймовірної пластики та гри форм, що зробило її культовою. Їй, зокрема, присвячені кінофільми «Колір фасаду: синій» та «Нескінченність за Флоріаном». Останній розповідає про долю українського архітектора, останнім бажанням якого було вберегти свій витвір від забудови”, – написав Перов.
До речі, коли стрічка вийшла на екрани, її режисер Олексій Радинський казав, що його фільм є нагадуванням про те, що Київ стає майже непридатним для життя. Адже комерційна забудова стала головним героєм в архітектурному обличчі столиці, і “Літаюча тарілка” – лише один приклад з багатьох сумних історій.
Київрада передасть під забудову будинок кінця ХІХ ст. та ліквідовує МСЕК
Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що Київрада передає під забудову будинок купця Логінова 1898 року. Відповідне рішення депутати прийняли на засіданні ще 21 листопада. Споруда у стилі “історизм” є однією з останніх старих будівель на вул. Казиміра Малевича у Голосіївському районі Києва.
Також ми розповідали, що у столиці депутати припиняють діяльність МСЕК. Проєкт рішення про “припинення Київського міського центру медико-соціальної експертизи шляхом ліквідації” подав до Київради Департамент охорони здоров’я КМДА ще у середу, 27 листопада. Наступного дня, у четвер, документ оприлюднили на сайті міської ради.
