Щороку в період зимових свят мільйони людей у всьому світі насолоджуються звучанням відомої різдвяної мелодії “Carol of the Bells”, яка є інтерпретацією української щедрівки Миколи Леонтовича – “Щедрика”. Вона створювалась і набула своїх початкових форм, можливо, саме у сучасному українському Покровську, яке зараз штурмують російські війська. Саме на Донбасі, у Покровську, Леонтович проживав і працював з 1904 по 1908 роки. Тут, серед тодішнього культурного середовища, зародилась одна з найпопулярніших різдвяних мелодій, яка надалі об’єднала безліч культур.
За гіркою іронією долі, місто, яке подарувало світу найріздвяніший хіт, який неодмінно пов’язаний з найсімейнішим святом, може бути окуповане росіянами до Різдва. При цьому окупантам навіть не треба заходити в саме місто. Хоча, звісно, погіршення погодних умов може вплинути на активність загарбників. Розповідаємо, як саме Покровськ пов’язан з народженням “Щедрика” і які часи місто переживає зараз.
Прив’язка світового Різдва до України
В наш час Carol of the Bells – мелодія, без якої американське Різдво майже неможливо уявити. Однак, мало хто в США знає, що її коріння сягає України. Український композитор Микола Леонтович працював над своїм дітищем майже все життя, поступово вдосконалюючи мелодію – пісня зазнала п’ять редакцій у період з 1901 по 1919 рік. Її перше виконання, що відбулося 1916 року в Київському університеті, стало великим успіхом, відомим як серед музичних кіл, так і серед широкого загалу.
Щедрівка Леонтовича, вперше була виконана у Києві 1916 року, а вже за кілька років вирушила до Європи й Америки завдяки підтримці уряду УНР та зусиллям Симона Петлюри. Завдяки гастролям Української Республіканської Капели “Щедрик” знайшов своє місце серед улюблених різдвяних мелодій. У США, наприклад, після концерту в Карнегі-Холл у 1922 році, “Щедрик” увійшов до класики святкової музики.
У 1936-му Пітер Вільховський, працівник NBC українського походження, створив англомовну версію, що принесла пісні нове життя. Вільховський представив пісню як “Carol of the Bells,” надихнувшись образом передзвону, хоча текст уже не мав нічого спільного з оригінальною українською щедрівкою.
Так ця мелодія стала відомою всьому світу, і її часто виконують у різних аранжуваннях – від акапельних версій до оркестрових композицій. Перший запис “Щедрика” був зроблений у Нью-Йорку 1922 року у виконанні Українського національного хору під керівництвом Олександра Кошиця, відкривши для світу чарівність української мелодії.
Музика “Щедрика” звучала в багатьох популярних шоу та фільмах: від серіалів “Сімпсони”, “Гріфіни” та “South Park” до блокбастерів на кшталт “Гаррі Поттер”, “Біля дзеркала дві особи”, “Міцний горішок 2” і, звичайно ж, “Один вдома”.
Улюблена сцена з фільму “Один вдома” оздоблена саме цією мелодією, адаптованою з української щедрівки, яку створив композитор Микола Леонтович. І так само як Кевін захищав свій будинок від грабіжників, українські війська зараз боронять від путінських загарбників свою українську землю.
“Кожного ранку оновлюю мапу Deep State, щоб перевірити, чи втримається до Різдва місто “Щедрика” (так називають Покровськ). Уявляєте, вже за пару тижнів світ порине у різдвяну магію “Carol of the Bells”, а місто в якому, ймовірно, Микола Леонтович написав цю мелодію, щодня знищують росіяни”, – написала військова Шарлота Хмельницька у Facebook.
Збереження культурної спадщини під час війни
Різдвяна мелодія з України сьогодні є символом не лише святкового настрою, а й культурного опору в умовах війни. На тлі руйнівних обстрілів і втрати територій українці та світова спільнота продовжують святкувати Різдво з нотками щедрівки Леонтовича, згадуючи, що її корені пов’язані з містом, яке щоденно перебуває в зоні ризику.
До повномасштабної війни Росії, місцева громада Покровська з гордістю відзначала історичне значення “Щедрика” як частини своєї ідентичності. У місті у 2018 році встановили скульптуру Леонтовича, яка стала символом культурного спадку міста. Проте через загрозу руйнувань і посилення обстрілів у вересні 2024 року місто вимушене було перевозити цінні культурні надбання. Маргарита Ідрісова, заступниця начальника МВА, акцентувала на потребі не лише збереження, а й значущого використання пам’яток, наприклад, через перенесення скульптури Леонтовича до парку у Вінниці.
Чи вдасться росіянам окупувати Покровськ до Різдва
Деякі військові аналітики висловлюють припущення, що російські сили можуть змінити основний напрямок атаки, зосередившись на оточенні Покровська, навіть без прямого входження в місто. Погіршення погодних умов уповільнило наступ на цьому напрямку, але ризик оточення Покровська до кінця року залишається. Водночас українські захисники утримують ключові позиції, що наразі стримує супротивника від значних успіхів.
На думку Олександра Мусієнка, військового експерта й керівника Центру військово-правових досліджень, росіяни активізують флангові атаки, створюючи загрозу напівоточення міста. Бої посилюються в районі Селидового та на північних підступах до Мирнограда. Мусієнко припускає, що метою Росії є зосередження військ навколо Покровська до Різдва, щоб здійснити потенційне оточення міста без прямого штурму.
Росія намагається уникнути великомасштабних міських боїв у Покровську, оскільки недостатньо готова до такого типу операцій у великому населеному пункті. Їхня стратегія наразі полягає в утворенні флангових клешнів, які дозволять посилити тиск, а згодом перейти до більшого наступу, коли, на їхню думку, сили буде накопичено, пояснює Мусієнко.
У The Times зазначають, що росіянам буде важко захопити Покровськ через відкриті простори навколо міста, які легко піддаються обстрілу. Хоча ймовірність безпосереднього штурму Покровська невелика, аналітики вказують, що тиск на регіон Донецької області триватиме й далі. Тим часом військові повідомляють, що російські війська вже знаходяться за 29 км до Дніпропетровської області з Покровського напрямку та за 11 км від Гуляйпільського.
