Кілька десятків нардепів просять Кличка повернути вулиці Лаврській ім’я Мазепи: чому це важливо

Віталія Кличка просять про перейменування вулиці Лаврської у Печерському районі Києва на вулицю Івана Мазепи. Із такою пропозицією звернулися до міського голови столиці понад два десятки депутатів Верховної Ради з різних фракцій. Підстава – історична та ідеологічна: ще 2007 року вулицю перейменували на “Мазепи”, але 2010-го до Києво-Печерської лаври приїздив патріарх РПЦ Кирило, і тоді вулицю розділили навпіл, перейменувавши на “Лаврську” ту її частину, на якій розташований монастир. Тепер, кажуть нардепи, прийшов час повернути вулиці її назву.

Про звернення до Віталія Кличка повідомив нардеп від “Європейської Солідарності”, колишній очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. Він зазначив, що назва “вул. Лаврська” є історичною несправедливістю, оскільки рішення Київради про перейменування 2010 року було прийняте на вимогу “Гундяєва і Януковича” (тобто, патріарха РПЦ Кирила та експрезидента-втікача).

“Ганебне рішення Київради про перейменування більшої частини вулиці Мазепи на Лаврську досі діє, хоча Янукович давно втік, Гундяєв у санкційному списку, а РПЦ заборонена законом. Час нарешті це виправити”, – зазначив В’ятрович у дописі, закликавши Віталія Кличка до рішучих дій.

Зазначимо, що ім’я Івана Мазепи, що є для РПЦ неприйнятним (на українського гетьмана наклали у Москві анафему, тобто відлучили від церкви, за його союз з Карлом ХІІ під час російсько-шведської війни) водночас є не чужим для Лаври у Києві. Гетьман був визначним меценатом, і у столиці збудував Троїцьку Надбрамну церкву, Успенський собор, Церкву Всіх святих над Економічною брамою, лаврські “мазепині мури” з вежами тощо.

Зазначимо, що з 2010 року вул. Івана Мазепи розділена на дві частини: менша – від ст.м. “Арсенальна” і до площі Слави – названа на честь гетьмана, а більша, між пл. Слави та Наводницькою, – названа Лаврською. Влітку 2010 року рішення Київради про розділення та зміну назви прийняли голосами 64 депутатів всупереч рішенню комісії міськради та під протести киян. А одним з ініціаторів рішення був тодішній заступник міського голови, Леоніда Черновецького, Віталій Журавський – у подальшому нардеп від “Партії регіонів”.

Київрада викреслила з карти Києва Єсеніна, Достоєвського, Нахімова й Тургенєва

Нагадаємо, Інформатор писав про те, що кияни просили міську владу перейменувати вулицю, названу на честь російського та радянського архітектора Олексія Щусєва, ім’ям дисидента Степана Хмари, який нещодавно відійшов у вічність. Аргументи залізні: Щусєва з Україною пов’язують декілька проєктів, не найкращих з точки зору архітектурної привабливості (та навіть дуже дискусійних). А Хмара – чи не останній з в’язнів совісті та радянських дисидентів, хто і за незалежності доклався до побудови української держави.

Також ми розповідали про те, які прізвища радянських та російських діячів викреслила Київрада з мапи столиці 2024 року. Це Єсенін, Достоєвський, Чаадаєв, Тургенєв, Нахімов та інші літератори, військовики й громадські діячі.

Джерело