Суцільний ґвалт, що несеться через можливий продаж Житнього ринку, та ситуація з його орендою можуть бути насправді двома кінцями однієї палиці. Будівля є ласим шматком для багатьох заінтересантів у Києві, і отримати контроль над нею хочуть одразу декілька потужних груп впливу – одна з них у оточенні київського міського голови, інша – серед нових бізнесменів з інвестфондів. Насправді саме між ними точиться протистояння, а усі обставини (і “робоча група” КМДА, і проєкт постанови від депутатів Київради про продаж) є піар-інструментами обох груп впливу.
Друзі юності братів Кличків
Перша “група впливу” вже давно опікується Житнім ринком, вона представлена ТОВ “Танджерін”, яке з 2022 року орендує тут понад 4 тисячі “квадратів” (приміщення на другому поверсі). Восени 2023-го адміністрація КП подала на це ТОВ до суду через прострочення платежів – орендарі заборгували 4,3 млн грн. Тоді комунальники розповідали, що за рік орендарі нічого не зробили з приміщеннями, хоч мали б відремонтувати, а згодом взагалі закинули платити. Виступили і в ТОВ “Танджерін”, воно представляло ресторани мережі “Рукола” від Tarantino Family: там сказали, що полишили проєкт на Житньому “через корупційні ризики”.
Мережа Tarantino Family потрапляла у низку скандалів з початку повномасштабного вторгнення. Найбільш нищівними для неї стали обшуки у травні 2022-го: тоді столична прокуратура, не називаючи саму мережу, повідомила, що її співвласники виводили кошти на рахунки російської керівної компанії. А її бенефіціар був “громадянином РФ, відомим російським ресторатором”. Йдеться про Дмитра Федотенкова і Сергія Матвієнко – вже восени 2022-го обидва передали усі активи німецькому ресторатору Флоріану Боллену (бренд German Kraft Beer).
Саме під “німецькою маркою” почався рух за відновлення Житнього. Навесні 2023-го команда шеф-кухаря Євгена Клопотенка провела на території ринку першу толоку (прибирали до Дня Києва), а Боллен розповідав, що відновлення є “спільною ініціативою”. Паралельно ТОВ “Танджерін” знову почав зміну власника: бенефіціаром став Валерій Аркачеєв – видання “НВ” пов’язує його з екснардепом від УДАРу та БПП Валерієм Іщенком – разом з його сестрою, Тетяною Євстратовою, Аркачеєв є керівником компаній “Є-груп”, “Буд-телеком-інжиніринг” та “Укрконвас”. Але чи є Іщенко справжнім бенефіціаром – питання.
“Танджерін” – це мережа закладів “Тарантіно”, де формальний власник – Федотенков, а реальний – Ігор Кучеренко. Це системний спонсор братів Кличків з “того часу”, власник “Спортлайфу”, групи VEK, ігорки, сировинних венчурів, крипти й нерухомості. Незрозуміло, навіщо йому Житній, але так чи інакше, мер вирішив трохи посприяти поважному другу юності”, – пише блогер Володимир Бондаренко у Facebook.
Насправді, про зв’язок бізнесмена з міським головою Києва відомо небагато – так, його називають “сірим кардиналом” Кличка. Але значно більше він відомий, як “чоловік Санти Дімопулос” з ВІА Гра чи засновник криптокартки HitBit Pro. Реальний зв’язок можна відслідкувати по благодійному фонду “Спорт-ХХІ сторіччя”, який той заснував спільно з братами Кличками.
Інвестфонд, що “пилососить їжачків”
Отже, перша група “заінтересантів” – це “друзі дитинства” Кличків. Нескладно помітити: велику роль в кампанії на підтримку “передачі ринку в оренду” (звісно, на конкурсі, але його умови “під конкретну компанію” прописати нескладно) відіграв шеф-кухар Євген Клопотенко, активний учасник “робочої групи” під керівництвом Валентина Мондриївського – заступника Кличка у КМДА. Саме вони наполягають на “передачі ринку в оренду”.
Представниками другої групи заінтересантів є якраз семеро депутатів, які зареєстрували у Київраді проєкт постанови про продаж будівлі. Це, нагадаємо, Тарас Козак від “Голосу”, Лілія Пашинна й Андрій Вітренко від “Слуг”, Ярослав Федоренко з “Єдності” та інші. Головним, втім, був саме Тарас Козак, він пояснив необхідність саме продажу приміщення тим, що “ніхто не буде вкладати великі кошти (півмільярда гривень, за його оцінкою) у не свою будівлю”.
Зазначимо, що депутат Козак з фракції “Голос” близький до інвестиційного фонду Inzhur екснардепа Андрія Журжія. У квітні 2024-го Inzhur заявляв про цікавість у придбанні Житнього ринку на “приватизаційному аукціоні”. Бондаренко взагалі називає Козака “брокером Журжія”, також до групи впливу записує Максима Нефьодова (екс-голова Держмитслужби, також депутат від “Голосу”) та кількох “Слуг”.
“Журжій, екс-нардеп, несподівано визначився з бажанням придбати Житній. Нині він пилососить “їжачків” з метою інвестувати у Житній ринок, чи готель на Майдані, чи Ocean-Plaza, чи щось інше “здавайте по 4000 грн по 20% річних”, – зазначив Бондаренко у дописі.
Цікаво, що деякі з депутатів-учасників умовної групи “заінтересантів з інвестфонду” прямим текстом підтверджують: в Кличка мали бажання передати ринок “своїм” бізнесменам, нібито, через механізм оренди. У подальшому, звісно, ринок все одно приватизували б – після того, як у об’єкт нерухомості вкладають кошти, орендар має пріоритетне право викупити будинок.
“Що зробила робоча група під назвою “пошук шляхів вирішення проблеми Житнього ринку”? Запропонувала: передати в оренду (тут читайте між рядків “своїм”, бо погодження ніхто інший не отримає), а далі ці свої здійснять “суттєві покращення” і приватизують ринок”, – написала у Facebook Лілія Пашинна, депутатка Київради від “СН”, співавторка проєкту про продаж ринку.
Тож як бути з ринком надалі?
Надто великого бажання вкладатися в “чужу” будівлю у великого бізнесу немає. Надто великою є сума, і надто незрозумілий результат – витрачати кошти, аби просто продовжувати тут роботу ринку, нераціонально й нерентабельно з точки зору інвесторів. Так, той же власник ТРЦ Dream Гарік Корогодський у Facebook пише: вкладати “півярда” в ринок не буде – натомість, так само, як інші “ортодоксальні” бізнесмени/політики, він бачить необхідність у чіткій забороні на зміну профіля (має бути ринок) та фіксуванні суми інвестиції та терміну її внесення.
“Чи вірю я, що київська влада пішла саме цим шляхом? – Ні, не вірю. Чи допускаю я, що ринок збережуть на першому поверсі, а над ним добудують 100500 поверхів житла? – Так, не просто допускаю, майже впевнений, так і буде”, – зазначає Корогодський, додаючи, що, якщо влада створює черговий схематоз – “не заздрить його учасникам”.
Відтак, насправді, добре, що до будівлі є хоча б якийсь інтерес з боку великого бізнесу – байдуже, яким би він не був (пов’язаним з “друзями Кличка”, чи “інвестбанкірами-нуворішами”). Нині споруда перебуває в такому стані, що через декілька років її дах може просто завалитися всередину – і тоді про відновлення чи збереження функціоналу говорити буде вже запізно. Це, до речі, підтверджує спеціаліст з інфраструктури, інженер Павло Авдокушин: у одному з коментарів він зазначив, що підтримуючі конструкції даху можуть не витримати вже найближчим часом. Тому є ще й просте, але елегантне рішення, що б убезпечило її від знесення чи суттєвого перепланування.
“Житній ринок має отримати охоронний статус. і тоді ідеї оренди/продажу не будуть викликати страх у громади Києва. А майбутній орендар/власник не повинен боятися статусу щойновиявленої памʼятки — отримає унікальний обʼєкт. Місто ж має в першу чергу захищати свою історію і цінності”, – зазначила у дописі на Facebook депутатка Київради (“СН”) Євгенія Кулеба.
Як депутати Київради зламали гру щодо Житнього, яку вели у КМДА впродовж майже року
Нагадаємо, про те, що у Києві можуть виставити на продаж будівлю Житнього ринку навіть попри попередні рішення й напрацювання робочої групи, Інформатор розповів ще 22 січня 2025 року. Такий проєкт рішення подали до Київради сім депутатів. Після завершення робочої групи, нагадаємо, заступник міського голови Валентин Мондриївський обіцяв, що продавати ринок ніхто не буде – натомість, його віддадуть в оренду, з чіткими вимогами щодо збереження функціоналу ринку до орендарів. Проте тепер ці обіцянки – під великим питанням.
Трохи згодом ми подавали позицію депутата Київради Тараса Козака, який пояснив, чому він разом з колегами пропонує продати приміщення Житнього ринку на Подолі. Він каже, що навряд чи знайдеться інвестор, готовий вкласти суму у півмільярди гривень в об’єкт за умови, що договір оренди може бути розірваний через суд.
