Кияни обурюються через зростання кількості так званих “контактних зоопарків” у столичних ТРЦ. Позитивні емоції відвідувачів та фокусування на розвагах для дітей – це, звісно, добре, але, за великим рахунком, виходить отримання вражень за рахунок страждань беззахісних тварин. Клієнти розважаються, ТРЦ заробляють, звіринці швидко замінюють тих, хто “вийшов з ладу” – мавпочок на лемурів, білок – на морських свинок, єнотів – на котів.
Нині будь-який “поважний” торговельно-розважальний комплекс вважає за потрібне мати власний зоокуточок, тому кількість звіринців у Києві невпинно зростає. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила відома київська медійниця Катерина Венжик. Її допис викликав бурхливі обговорення, і при цьому одностайну думку киян, які вважають контактні зоопарки суцільним злом, що потрібно зупинити.
У коментарях свідомі батьки наполягають на тому, що дітям потрібно пояснювати, чому це неправильно, а розважатися таким чином – не можна. Втім, головна біда не в дітях, які швидше розуміють це, ніж дорослі. Чомусь у батьків переважає хибна думка, що відвідування звіринців – то найпростіший шлях навчити дітей любити тварин, але, на думку педагогів, це зовсім не так.
“Діти не повинні мати такий досвід – отримувати задоволення, приносячи страждання іншим. Спочатку діти під наглядом дорослим в таких місцях мучать тварин, потім ті ж самі дорослі не розуміють, звідки береться підліткова жорстокість.
Коли психологи починають пояснювати – багато що було легалізовано самими батьками з раннього дитинства і як приклад наводяться контакті зоопарки, дорослі часто впадають в неадекватний стан та звинувачують психологів у непрофесіоналізмі. Це щодо користі чи шкоди для розвитку дитини”, -зазначила педагогиня Зоя Гурська.
Зазвичай прихильники контактних зоопарків не замислюються над тим, як почуваються там тварини. Достатньо зазирнути до коментарів на сторінках звіринців у соцмережах: найпоширеніші мають приблизно такий вигляд – “Яке чудове місце! Тваринки щасливі, бо доглянуті”. Але проблема в тому, що ніхто – від мишок до мавп – щасливим у цих місцях бути не може.
Адже ТРЦ – це 12-годинний безперервний галас, яскраве світло, задуха за склом, неможливість сховатися. Додайте сюди “обійми” контактних відвідувачів, які не завжди адекватно оцінюють власні сили та контролюють емоції, гучні голоси, дитячий вереск, спалахи від камер на телефонах. І це вже не кажучи про те, що кожна тварина має свої циркадні ритми, особливості фізіології та характеру, може вкусити чи подряпати для захисту, переносити віруси та бактерії і так само – заразитися від людей.
Втім, інформкампанії та зусилля зоозахисників поки ні до чого не привели, а максимум, який втілюється на практиці – це виклик поліції. У разі виявлення порушення правил утримання чи ознаки жорстокого поводження з твариною можливе притягнення до адміністративної відповідальності та штрафу на смішну суму від 51 до 850 гривень. Кияни ж вважають, що “тиснути” потрібно на санітарне або трудове законодавство, адже у суді те, що тварина 12 годин перебуває “на роботі”, не справить враження. А найменше, що потрібно зробити – пояснити дітям, чому це погано і не відвідувати контактні зоопарки, які до речі, непогано заробляють на стражданнях тварин, враховуючи середню ціну на квиток у 300-400 грн.
На Дарниці лисиця завітала до районного суду, а біля Бучі водій збив бентежного лося
Нагадаємо, восени 2024 року Інформатор писав про те, що у Бучанському районі Київської області автомобіль збив дорослого лося. За попередньою інформацією, лісовий красень раптово вибіг із лісосмуги просто на дорогу. Від отриманих травм червонокнижна тварина загинула.
Також ми розповідали, що у Києві почастішали випадки проникнення диких тварин на територію міста. Не встигли відловити лося у Шевченківському районі, як на Дарницю завітала лисиця. У своїх справах пухнаста прибігла просто на територію Дарницького райсуду – а до цього її декілька днів поспіль бачили на Харківському масиві, де вона бігала дворами спальних мікрорайонів.
