Вулиці Лаврській у Києві таки повернуть ім’я Івана Мазепи – вже є політичне рішення

У середу, 12 лютого, Комісія при Київраді з найменувань підтримала петицію про повернення вулиці Лаврській назви на честь гетьмана Івана Мазепи. З відповідним зверненням, яке зібрало необхідну кількість підписів, до Київради ще два роки тому звернувся житель столиці Андрій Лупак. Тепер рішення за киянами: після громадського обговорення відповідне голосування має з’явитися у “Києві Цифровому”.

Про голосування “за” повернення вулиці її назви розповів член Комісії з питань найменувань Тиміш Мартиненко-Кушлянський. Він зауважив, що шлях київської громади до цього рішення був довгим – і нагадав про буремні події, у результаті яких частина вулиці раптом стала “Лаврською”.

“Абсолютно незаконне з погляду процедури та ганебне з точки зору моралі рішення Київради 2010 року про розподіл вулиці, ухвалене на прохання Кіріла Гундяєва (він же — “Патріарх Кіріл”), лишалось ганебною плямою на мапі нашого міста. Ми зробили перший крок до того, щоб змити цю ганьбу і повернути Києво-Печерську лавру на вулицю, названу на честь одного з її найбільших меценатів”, — написав Тиміш на своїй сторінці у Facebook.

Водночас, Тиміш Мартиненко-Кушлянський повідомив, що частині вул. Лаврської на відтинку від вул. Добровольчих батальйонів до Наводницької площі пропонують повернути історичну назву: “вулиця Новонаводницька”. Це, каже член комісії, також має велике значення, адже так відродиться історичне топонімічне середовище місцевості – Наводничі. Вулицю з історичною назвою “злили” з вул. Січневого повстання у 1981 році.

Через що ламалися списи?

Зазначимо, що ім’я Івана Мазепи, що є для РПЦ неприйнятним (на українського гетьмана наклали у Москві анафему, тобто відлучили від церкви, за його союз з Карлом ХІІ під час російсько-шведської війни) водночас є не чужим для Лаври у Києві. Гетьман був визначним меценатом, і у столиці збудував Троїцьку Надбрамну церкву, Успенський собор, Церкву Всіх святих над Економічною брамою, лаврські “мазепині мури” з вежами тощо.

Також зауважимо, що з 2010 року вул. Івана Мазепи розділена на дві частини: менша – від ст.м. “Арсенальна” і до площі Слави – названа на честь гетьмана, а більша, між пл. Слави та Наводницькою, – Лаврською. Влітку 2010 року рішення Київради про розділення та зміну назви прийняли голосами 64 депутатів всупереч рішенню комісії міськради та під протести киян. А одним з ініціаторів рішення був тодішній заступник міського голови, Леоніда Черновецького, Віталій Журавський – у подальшому нардеп від “Партії регіонів”.

Питання назви вулиці Мазепи/Лаврської у Києві носить яскраво виражене політичне забарвлення. Так, з відповідною відозвою про необхідність терміново змінити найменування вулиці у січні 2025 року до Кличка звернулися кількадесят народних депутатів із різних фракцій (насамперед, “Євросолідарності” – на чолі з колишнім очільником Українського інституту нацпам’яті Володимиром В’ятровичем).

Київрада викреслила з карти Києва Єсеніна, Достоєвського, Нахімова й Тургенєва

Нагадаємо, Інформатор писав про те, що кияни просили міську владу перейменувати вулицю, названу на честь російського та радянського архітектора Олексія Щусєва, ім’ям дисидента Степана Хмари, який нещодавно відійшов у вічність. Аргументи залізні: Щусєва з Україною пов’язують декілька проєктів, не найкращих з точки зору архітектурної привабливості (та навіть дуже дискусійних). А Хмара – чи не останній з в’язнів совісті та радянських дисидентів, хто і за незалежності доклався до побудови української держави.

Також ми розповідали про те, які прізвища радянських та російських діячів викреслила Київрада з мапи столиці 2024 року. Це Єсенін, Достоєвський, Чаадаєв, Тургенєв, Нахімов та інші літератори, військовики й громадські діячі.

Джерело