До Київради внесений проєкт рішення про оцінювання корупційних ризиків у діяльності самих депутатів у форматі “самотесту”. Також цим проєктом починається підготовка великої Антикорупційної програми міської ради до 2028 року. Ефективність аналогічних заходів є вельми сумнівною, оскільки корупціонери, які, безсумнівно, є у депутатському корпусі (і навіть нині перебувають за ґратами), найімовірніше, не погодяться визнати власні негідні вчинки.
Проєкт рішення Київради “Про проведення оцінювання корупційних ризиків у діяльності Київської міської ради та підготовки проєкту Антикорупційної програми Київської міської ради на 2026-2028 роки” був внесений 21 лютого 2025 року заступником міського голови й секретарем ради, Володимиром Бондаренком. У ньому йдеться про проведення оцінювання корупційних ризиків у діяльності міськради “у форматі самооцінювання”. Його проводитиме спеціальна робоча група з числа самих депутатів – уповноважених представників запропонує до неї, згідно з проєктом, кожна із фракцій Київради.
Також своїх представників до робочої групи делегуватмуть “заінтересовані сторони (громадськість)” – себто, перевіряти анкети зможуть і представники Громадської ради при органах місцевого самоврядування у Києві. Головувати у ній буде сам Володимир Бондаренко. Крім того, проєкт рішення ініціює розробку проєкту “Антикорупційної програми міськради на 2026-2028 роки”. Її мають представити до 1 грудня 2025-го, оскільки саме в грудні спливає строк попередньої аналогічної програми.
“Проєкт рішення дозволить утворити робочу групу, затвердити її персональний склад та положення про неї, провести оцінювання корупційних ризиків у діяльності Київської міської ради з метою встановлення ймовірності вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень у діяльності міської ради, встановлення причин, умов та наслідків можливого вчинення таких правопорушень, а також аналізу ефективності існуючих заходів контролю”, – зазначено у пояснювальній записці до проєкту рішення.
Зазначимо, що цей та аналогічні заходи загалом малоефективні у боротьбі з корупцією та викоріненням корупційних ризиків у міській владі Києва. Так, скандал із “туалетними” земельними схемами, що почався у столиці після обшуків у т.зв. “смотрящого” за Києвом, Дениса Комарницького, коли були заарештовані декілька депутатів Київради, зокрема голова “земельної” комісії Михайло Терентьєв і “цілий” заступник міського голови, Петро Оленич, підтверджує: боротьбу повинні вести уповноважені законом державні органи. А найефективнішим з них станом “на зараз” є НАБУ.
Операція “Чисте місто”: що показали обшуки в “смотрящого” за Києвом і хто був задіяний у земельних схемах з міської влади
Нагадаємо, на початку лютого Інформатор детально розповідав про операцію “Чисте місто”, як іронічно охрестили у НАБУ викриття масштабної злочинної групи, причетної до земельної корупції у Києві. Найвідомішою локацією, до якої завітали слідчі, став офіс Дениск Комарницького на 7 поверсі елітного бізнес-центру IQ на Печерську. Інших фігурантів у справі вже понад 10 осіб – причому йдеться про досить впливових у місті депутатів та посадовців.
Також ми писали про те, що обшуки й опади з підозр за організацію схем із виводу землі з комунальної власності, що їх влаштувало НАБУ у Києві, шкодять не лише міській владі столиці. Так само їхні фігуранти можуть перебувати на відповідальних державних посадах і на вулиці Грушевського (Кабмін), і навіть на Банковій.
