У суді платникам легше знайти правду, ніж у податковій. Такий висновок можна зробити за результатами аудиту ефективності на тему «Оскарження рішень ДПС: вплив на економічну активність платників податків», затвердженому на засіданні Рахункової палати 22 жовтня. Період аудиту охоплював 2021–2023 роки та І півріччя 2024 року. За цей час платники оскаржили понад 44 тис. податкових рішень в адміністративному порядку, а суди розглянули майже 73 тис. таких справ. На думку народного депутата Ніни Южаніной, корупційна рента податківців сягає суми від 2 до 4 млрд грн на місяць.
“Більша частина роботи податківців у цьому напрямі лише шкодить платникам податків і, як наслідок, економіці, адже відволікає час і ресурси обох сторін”, – зазначила народний депутат Ніна Южаніна.
Результати оскарження рішень ДПС в адміністративному та судовому порядках суттєво різняться. Якщо в адміністративному порядку лише 27% рішень (на 34,5 млрд грн) було задоволено на користь платників податків, то в судовому – 75% (на 127,5 млрд грн). Відповідно, і податкові надходження, сплачені за рішеннями судів, поступово зменшувалися: 1,3 млрд грн у 2021 р., 0,8 млрд грн – у 2022 р., 0,5 млрд грну 2023 р. Крім того, за цей період ДПС сплачено 800 млн грн судового збору.
«Відмова в реєстрації податкових накладних, включення платників податків до переліку ризикових, які у подальшому визнавалися судами як необґрунтовані, затримка у виконанні судових рішень щодо оскарження цих відмов негативно впливали на економічну активність платників податків. Це призвело до зниження рівня довіри до органів ДПС та правової системи загалом» – це резюме Рахункової палати за результатами аудиту діяльності ДПС.
Впродовж 2021–2023 років та І півріччя 2024 року було зупинено реєстрацію 7,7 млн податкових накладних/розрахунків коригування на суму 144,1 млрд грн. Із цієї кількості 23,4% (на 39,2 млрд грн ПДВ) зупинено за критерієм ризиковості платника ПДВ на основі наявної у ДПС податкової інформації. На думку аудиторів, критерій ризиковості є досить узагальненим, що надає занадто широкі дискреційні повноваження комісіям, що, у свою чергу, призводить до недостатньої обгрунтованості окремих рішень комісій центрального та регіонального рівнів.
Суди скасовували ці рішення через:
- недоведення податковим органом підстав для застосування критерію ризиковості платника ПДВ «наявна податкова інформація»;
- неврахування наданих платниками ПДВ документів та письмових пояснень, яких було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК.
“Прикро, що, ніхто і ніщо не зупинить податкову в її недоброчесному ставленні до бізнесу. І хоча порядок зупинення реєстрації ПН/РК (Постанова КМУ 1165) постійно змінюється, нібито вдосконалюється, реальних змін на краще не відбувається”, – зазначила Ніна Южаніна.
Нардеп наводить дані директора Національного антикорупційного бюро Семена Кривоноса. За його словами, за розблокування можна брати 1,5% і весь процес є керованим у ручному режимі.
“І хоч би скільки ми розслідували, скільки викривали цихподатківців, це ні про що, якщо є система, котра дозволяє в ручному режимі за 1,5–3% від обороту вивести підприємство з ризикових або розблокувати накладну. І нема чого розповідати, що це один такий корупціонер попався. Розблокування на рівні обласної податкової не відбувається. Розблокування — це найжорсткіша вертикаль, яка веде до центру», — заявив в інтерв’ю Кривонос.
“Враховуючи викладене, впродовж 2021–2023 років та І півріччя 2024 року було зупинено реєстрацію 7,7 млн податкових накладних/розрахунків коригування на суму 144,1 млрд грн. До речі, ця сума збігається з відповідями податкової на мої щомісячні звернення. Тож ймовірна сума корупційної ренти складає від 2 млрд грн до 4 млрд грн”, – підсумувала Ніна Южаніна.
Пенсійний фонд дарма втрачає мільйони – аудитори виявили купу проблем
Рахункова палата провела аудит стійкості Пенсійного фонду України. Про це 24 жовтня повідомило Міністерство соціальної політики України. На виплату підвищених завдяки рішенням судів пенсій співробітникам силових органів та “чорнобильцям” Пенсійний фонд щороку витрачає 66,5 мільярда гривень. Про це голова Рахункової палати Ольга Піщанська повідомила на своїй сторінці у Facebook за результатами аудиту роботи Пенсійного фонду в умовах воєнного стану.
За її словами, під час аудиту з’ясувалося, що законодавчі прогалини створюють умови для отримання пенсій у підвищених розмірах пенсіонерами, що були військовослужбовцями силових структур та особами, які проживають у радіоактивно забрудненій місцевості.
“Підвищення пенсій цим категоріям за рішеннями судів призвели до додаткового навантаження на бюджет ПФУ у розмірі 66,5 млрд грн на рік. Крім того, перелік зон радіоактивного забруднення давно застаріли, а випадки реєстрації до 30 пенсіонерів за однією адресою на цих територіях не є поодинокими”, – зауважила Піщанська.
Вона додала, що водночас навантаження на Пенсійний фонд зростає, адже станом на початок квітня 2024 року на кожну тисячу платників ЄСВ припадало вже 945 пенсіонерів.
Крім того, аудиту Пенсійного фонду виявив низку інших проблем.
Зокрема, за період воєнного стану борги підприємств, установ, організацій перед Пенсійним фондом зросли до 50,3 млрд грн. При цьому зменшилася чисельність найманих працівників, а прогнозні показники зростання фонду оплати праці не справдились.
Невирішеною залишалася і проблема заборгованості ПФУ в частині виконання рішень суду, джерел для погашення якої немає взагалі. Таким чином, на 1 липня 2024 року обсяг заборгованості становив 73 млрд грн, це – 10 % обсягу бюджету ПФУ на 2024 рік.
Аудитори Рахункової палати також виявили понад 800 тис. пенсіонерів, які отримували пенсії на тимчасово окупованих РФ територіях і на територіях активних бойових дій більш ніж 2,5 роки без фізичної ідентифікації. На виплату пенсій цим громадянам було витрачено 7,7 % всіх річних видатків на виплату пенсій у 2024 році.
Водночас щонайменше 4 млрд грн на рік витрачено на виплату пенсій особам з інвалідністю, яким було відстрочено проходження повторного огляду МСЕК під час воєнного стану.
