Соціальний проєкт “Картка киянина”, що у якості пілотного був запроваджений у Києві ще 2012 року, є дорогим задоволенням для бюджету столиці. Гроші вкладаються не тільки в забезпечення підтримки системи, а і в модернізацію, створення комплексних систем захисту інформації. І якщо не зазирати вже надто далеко, а порахувати витрати на підтримку життєдіяльності іменних багатофункціональних електронних пластикових карток за останні 5 років, виходить, що з 2019 року з міського бюджету Києва на це пішло 53,8 млн грн.
Найменш витратним поки виявився поточний рік – у 2024-му Департамент соціальної та ветеранської політики Київської міської ради замовив у Головного інформаційно-обчислювального Центру (ГІОЦ) послуги з комп’ютерної підтримки для забезпечення роботи Реєстру утримувачів Картки киянина. Згідно з тендерною документацією, це коштувало 4,2 млн грн. Модернізацію системи цього року ще не проводили, а вона є головною причиною витрат. Наприклад, у 2023 році забезпечення функціонування системи коштувало 3,7 млн грн, а модернізація – майже 8 млн грн.
У 2022-му зі зрозумілих причини гроші на підтримку, а тим паче модернізацію системи взагалі не витрачались. А ось у 2021-му на забезпечення роботи витратили 2,8 млн грн, на модернізацію – 2,4 млн грн, проте ще 3,1 млн грн коштували послуги зі створення компексних систем захисту інформації. Тож, загалом у 2021 році Картка киянина обійшлася бюджету у 8,3 млн грн.
Але найбільш витратними стали 2020 та 2019 роки. У 2020-му сума сягнула 15,3 млн грн, з яких 10, 2 млн грн пішло на модернізацію системи. У 2019-му було витрачено 14,4 млн грн, і тут модернізація обійшлася трохи дешевше – у 8,9 млн грн. На два мільйони гривень захистили інформацію.
До речі, у системі Prozorro є один тендер 2017-го та один – 2018 року, обидва замовляли послуги з забезпечення функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи “Картка Киянина”. Суми закупівель, порівняно із наступними роками не великі: 2,5 млн грн у 2017-му та 1, 9 млн грн у 2018-му. Згідно з інформацією у тендерній документації, комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» має забезпечувати підключення та належне функціонування в установах та організаціях, які є учасниками проекту „Картка киянина”, програмного комплексу для обміну даних з Центром міського процесингу. Здійснювати облік карток „Картка киянина” в інформаційно-телекомунікаційній системі „Картка киянина” (ІТС) Центру міського процесингу, виданих банківськими установами. Та забезпечувати функціонування ІТС «Картка киянина» Центру міського процесингу.
Є прописка, і Картка киянина не потрібна: як працює система – роз’яснення від фахівців
Нагадаємо, раніше Інформатор розповідав про те, що за наявності в дитини прописки у столиці нема потреби підтверджувати її “київське” походження Карткою киянина. Втім, такі вимоги час від часу звучать з боку адміністрації дитсадків. Відтак, батьки можуть надсилати таке підтвердження у досить вільний спосіб – скориставшися особистим кабінетом батьків, додавши туди картку, чи принісши її особисто. Таким чином батьки можуть зекономити майже 5 тис. грн – це базова допомога, що нараховується на кожну дитину-киянина (люди з-поза столиці мають сплачувати її окремо).
Також ми писали про те, як скористатися іншими пільгами, що надає Картка киянина. Зокрема, вона дозволяє купити один із трьох видів соціального хліба на день зі знижкою, а її розмір залежатиме від пільгової категорії покупця. Аби перевірити, що буде, якщо спробувати купити два види хліба одночасно, Інформатор залучив до свого експерименту справжнього київського пенсіонера, власника Картки киянина. Він не працює, тож у цьому випадку міг розраховувати на знижку на соціальний хліб у розмірі 25%.
