У Києві на весняне патрулювання вийшли коні з кавалерійської роти столичної поліції. Вони разом з наїзниками-поліцейськими охороняли громадський порядок під час масових заходів у Національному музеї народної архітектури та побуту (“Пирогів”). Зазвичай кавалеристи-поліцейські починають патрулювання пізніше – у квітні, але цьогоріч вирішили погарцювати ще на початку березня.
Серію світлин про свою роботу у парку під час проведення масових заходів на свято Масниці у Пирогові показали інспектори кавалерійської роти. На завдання виїхали двоє коників, і обидва вони з задоволенням спілкувалися з містянами (та дозволяли гладити себе малечі).
“Цього разу вірними напарниками були Тартак та Маріб, які вже з нетерпінням чекали зустрічі з містянами”, — розповіли інспектори у дописі в Telegram.
Цікаво, що у київських кінних патрулях нині працює 73-76 поліцейських. А от коней – лише 12: з усіх українських міст патруль наразі діє лише у столиці, нещодавно, коли розформували кінну поліцію у Харкові, чотири мерини переїхали жити до Києва.
Усі коні, що працюють у кінних патрулях – чоловічої статі, ба більше, це мерини: такі коні спокійніші за жеребців, на них не тиснуть гормони. Зазвичай вони чергують з квітня по жовтень там, куди складно дістатися патрулям на автівках: це Голосіївський парк, Гідропарк, Труханів острів, Русанівська набережна, парки Нивки, Муромець тощо.
“Коняча” зміна триває до 6 годин, і перед виходом на роботу тварин годують, причісують і вдягають у амуніцію. На патрулювання з собою поліцейські беруть кийок, аптечку, планшет і рушник, аби протирати піт з коня. За свою роботу тварини отримують 7 кг сіна, і ще 4 кг вівса на добу – але по факту активні службові коні з’їдають більше, від 10 кг.
Наймолодші коні у Києві 2015 року народження: їх звати Сармат, Фуршет і Паскаль. А є ще й старші мерини, на службі їх вже не використовують – але усі вони отримують пенсію і догляд. За тваринами потрібен постійний догляд, кожен має погуляти принаймні одну годину на день. Є й постійні тренування: ходити сходами (на це здатен далеко не кожен кінь), штовхання бочок (так імітують натовп, що чинить громадську непокору), навіть вибухи й вогонь. До стресу коней готують постійно: не факт, що кінь, з яким тренувались півроку тому, не злякається вибуху під час заворушень чи ворожої атаки.
Чому до Києва прийшли десятки диких зайців, та як гусак розпитував дорогу біля метро
Нагадаємо, нещодавно Інформатор писав про те, що у лісовій частині київського мікрорайону Троєщина помітили десятки диких зайців. Вухастики із задоволенням хрумкали капустою, яку залишили на галявині жалісливі містяни, та грайливо стрибали в кущах поряд з зупинкою міського транспорту. При цьому вони, здається, зовсім не бояться людей – та й взагалі поява зайців біля людських помешкань є незвичним явищем.
Крім того, ми розповідали, що у Києві помітили бундючного гусака, що прогулювався просто біля однієї зі станцій метро. Птах явно свійський, людей не боявся, а відтак, найімовірніше, втік з одного з подвір’їв приватного сектору та вирушив “у мандри” до Києва. Кияни, що саме очікували на транспорт, реагували на “перехожого” з дотепом – той, у свою чергу, “відповідав” їм ґелґотінням.
