У київському ТРЦ Respublika Park з’явилися оновлені вітрини від магазину українських брендів “Всі. Свої”. Вони присвячені п’ятьом видатним українським мисткиням і зроблені в рамках проєкту “Жінки в мистецтві”. Мова про Олександру Екстер, Аллу Горську, Любов Панченко, Соню Делоне й Олену Кульчицьку, художниць, що працювали на межі мистецтва й текстилю, створюючи сценічні костюми, орнаменти та інтегруючи елементи української культури у свої твори.
Про це повідомляє Українська рада торгових центрів із посиланням на пресслужбу ТРЦ Respublika Park. Так, проєкт “Жінки в мистецтві”, пишуть, об’єднує мистецтво, моду та апсайклінг, привертаючи увагу до жінок, які зробили значний внесок у розвиток культури, проте залишалися недостатньо відомими широкому загалу. Колажі-оммажі створені з використанням тканин, наданих українськими брендами, створила мисткиня Катерина Беслік у співпраці з командою “Всі. Свої”.
В основі творчого підходу Катерини – техніка апсайклінгу, яку вона втілює через текстильні аплікації у мистецтві та перероблений одяг у модній індустрії. Для цього проєкту Катерина переосмислила творчість п’яти українських мисткинь, знаходячи паралелі між їхніми роботами та сучасними техніками. Наприклад, Любов Панченко створювала колажі з обрізків пальтових тканин, Соня Делоне – знакову ковдрочку з клаптиків тканин для свого сина, що перегукується з кубізмом, а Олександра Екстер працювала у стилі кубофутуризму, де форми зводяться до геометричних площин.
“Я обрала саме жінок, які не лише були художницями, а й працювали з одягом: створювали сценічні костюми, розробляли орнаменти вишивок, сміливо експериментували з модою. Їхня творчість поєднувала коди українського мистецтва та модернізм. Яскраві кольори, що є головним акцентом їхніх полотен, стали основою створених колажів. Майже на всіх роботах є образ жінки”, – пояснює сама Катерина Беслік.
Проєкт реалізовано за підтримки Музею Шістдесятництва, Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, Художньо-меморіального музею Олени Кульчицької, Фонду Алли Горської та Віктора Зарецького, з метою популяризації та коректного висвітлення художньої спадщини. А ініціатива, кажуть у ТРЦ, є чимось більшим, ніж декором магазинів: способом розповісти історії жінок, які впливали на мистецтво та моду, поєднуючи традицію і модернізм.
Процес створення вітрин складався з трьох етапів: вибору знакових робіт мисткинь, розробки колажів та їхнього перенесення у текстильній техніці. Для реалізації було зібрано залишки тканин від українських брендів, презентованих у магазинах “Всі. Свої”, що дозволило не лише підтримати концепцію апсайклінгу, а й символічно об’єднати сучасну українську моду з мистецькою спадщиною. Загалом використано понад 100 метрів тканини у двох магазинах.
Під Києвом відкрили магазин Сільпо, присвячений марним винаходам, а кияни все частіше ходять до ТРЦ
Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що у 2024 році відвідуваність ТРЦ у Києві демонструвала позитивну динаміку. У січні за одну добу до середньостатистичного торговельного центру столиці заходило вже 383 мешканці міста з розрахунку на 1 тис кв.м. площі, на відміну від 367 людей рік тому. А збільшення кількості торговельних площ призведе ще й до посилення конкуренції між ТРЦ Києва.
Також ми розповідали, що у Софіївській Борщагівці під Києвом 6 березня 2025 року відкрився новий тематичний супермаркет “Сільпо”. Він присвячений “чиндогу” – японському мистецтву корисних, але абсолютно марних винаходів. А оформлений у поєднанні стилів стімпанк і лофт: вийшло яскраво й не дуже зрозуміло.
