Багато художників вважають за краще писати свої натури з лівого боку обличчя. Теж саме стосується і селфі. І вчені з’ясували, чому так відбувається. Виявляється, ліва частина обличчя об’єктивно сприймається людською свідомістю як більш приваблива. Це приклад так званого упередження на користь лівої щоки, і воно бере свій початок з часів, коли способом похизуватися були масляні картини, а не пости в Instagram.
Що таке упередженість лівої щоки?
Зсув у бік лівої щоки було вперше відзначено в 1970-х роках, пише IFLScience. Для своєї статті 1973 року, опублікованої в Nature, Крістофер Макманус і Ніколас Гамфрі, який тоді працював у Кембриджському університеті, вивчили 1474 портрети із Західної Європи, датовані періодом з XVI по XX століття. Вони виявили, що на 891 з них ліва щока суб’єкта була показана більше, ніж права.
“Цей 60-відсотковий зсув вліво є дуже значним”, – написали вони після проведення деякого статистичного аналізу.
Натхненний цим дослідженням, того ж року Мартін ЛаБар поглянув на сучасне джерело – два щорічники коледжу 1972 року – щоб перевірити, чи була очевидна та сама упередженість.
“Я виявив аналогічну тенденцію до оголення лівої частини обличчя більше, ніж правої”, – написав Лабар.
Подальші дослідження цього явища показали, що під час позування для портрета, незалежно від середовища, люди справді, схоже, більш схильні підставляти художнику ліву щоку. Проте для автопортретів виявилося вірним зворотне, де права щока була більш переважаючою. Це пояснюється тим, що автопортрети, найімовірніше, писалися за допомогою дзеркала, тож якщо суб’єкт спостерігав у дзеркалі свій лівий бік, то він був би намальований як правобічний.
А коли все більше людей почали носити з собою камери – у вигляді смартфонів – всюди, куди б вони не йшли, з’явилася можливість дослідити це питання глибше. Дослідження 2015 року показало, що коли робиться стандартне селфі, люди частіше фотографують свій лівий бік. Коли ж селфі робили у дзеркальному режимі, з’явилася тенденція до правої щоки, що знову ж таки свідчить про те, що загалом люди воліють з’являтися на фотографіях обличчям вліво.
“Обидва упередження є напрочуд стабільними в різних містах і між чоловіками та жінками”, – пишуть автори, чиї дані охоплюють селфістів у Нью-Йорку, Сан-Паулу, Берліні та Бангкоку.
Згодом інші дослідження підтвердили ці висновки: в одній роботі повідомляється, що селфі, орієнтовані ліворуч, отримують більше лайків і коментарів в Instagram, а в іншій – що люди віддають перевагу лівостороннім фотографіям, навіть якщо вони зображують шимпанзе.
Що стоїть за упередженням щодо лівої щоки?
Той факт, що упередженість до лівої щоки існує, неодноразово підтверджувався в літературі протягом 50 років, але причини, що стоять за нею, виявилися більш складними для визначення. Макманус і Хамфрі запропонували кілька можливих пояснень у своїй першій статті багато років тому. Одне з найпростіших і водночас найлегше відкинути: художники частіше є правшами, а отже, їм легше малювати профіль, звернений ліворуч. Можливо, це й так, але тоді ми б не очікували, що цей ефект збережеться в епоху фотографії та селфі.
Вони також припускали, що ліва сторона обличчя може загалом сприйматися як більш приваблива, або що ліва частина поля зору – під контролем правої півкулі мозку – краще розпізнає обличчя. Ще одна гіпотеза полягала в тому, що може існувати причина, чому люди частіше повертають голову вправо.
“Але дані не дають великої підтримки жодному з цих пояснень”, – писали вони в той час.
Однак з того часу було проведено більше досліджень. Так, у статті 2017 року, опублікованій у влучно названому журналі Laterality, йдеться: “Хоча ми рідко це усвідомлюємо, […] вираз емоцій на обличчі є асиметричним: ми схильні виражати більшу емоцію лівою стороною обличчя”. Це, мабуть, найпоширеніше пояснення упередженості лівої щоки.
“Попередні дослідження серед дорослих підтвердили, що упередженість до лівої щоки не є просто результатом естетичного (тобто надання переваги портретним позам з лівою щокою) або перцептивного упередження, порівнюючи відповіді на зображення в оригінальній та дзеркально перевернутій орієнтації”, – пояснили автори. “Ці дослідження показали, що більша анатомічна виразність лівої щоки очевидна навіть тоді, коли зображення були піддані цифровій обробці, щоб зробити позу з лівою щокою схожою на позу з правою щокою”.
Ще одним фактором, який Макманус і Хамфрі відзначили ще в 1973 році, була різниця між чоловічими і жіночими портретами.
“Хоча перекіс у бік лівої щоки є значним на портретах як чоловіків, так і жінок, на жіночих портретах […] він набагато більший, ніж на чоловічих”, – додали вони.
Це питання неодноразово переглядалося в міру того, як зростала кількість досліджень. Деякі результати, представлені в нещодавньому плакаті дослідників з Університету Осло – який був розміщений на сервері препринтів PsyArXiv, а не в рецензованому виданні – показали, що з 32 досліджень, 21 з них (66%) “не виявили впливу гендеру на упередженість у позуванні”. Тому на цьому етапі незрозуміло, чи може гендер відігравати якусь роль. Крім того, має значення контекст. Дослідження майже 6 000 фотографій, використаних в академічних веб-профілях, показало, що існує різниця в орієнтації між різними галузями: науковці частіше стикаються з правими поглядами, а англійські вчені дотримуються традиційної лівої орієнтації.
