Українські біженці розповіли за яких умов вони готові повернутися на Батьківщину. Найголовнішим критерієм для українців за кордоном, беззаперечно, є безпека. Також важливими є вступ до НАТО і ЄС та високі зарплати. Серед вимог є й подолання корупції в державі та реформи, зокрема, у сфері охорони здоров’я та освіти. Причому повернутися буде складніше тим українцям, які мають дітей.
Про це в інтерв’ю для “Район.Закордон” розповіла Маргарита Ситник, речниця Міграційної платформи EWL. Вона каже, що українців в Польщі, Нідерландах, Німеччини та Чехії опитували щодо того, чи думають вони про майбутнє повернення в Україну та які мотиви їх би спонукали до цього.
“Всі вони говорять, що перша умова – безпека в Україні. Друга – цивілізаційний вибір України, тобто вступ до НАТО та ЄС. Це люди чітко артикулюють. І тільки на третьому місці – наявність роботи і хороші зарплати. Це також важливо, бо наші біженці та трудові мігранти уже знають, скільки можна заробити у ЄС”, – розповіла Ситник.
За її словами, є моменти й з житлом закордоном. Зараз його для біженців переважно забезпечує роботодавець. Але, як наголосила Ситник, якщо ця перевага зникне, чи просто не складеться з адаптацією, і це можуть бути висококваліфіковані працівники, у яких дуже добре все було в Україні, то ці люди будуть готові повернутися. Бо в Україні вони можуть заробляти стільки ж, як в Європі за таку ж саму роботу за фахом та соціальним статусом, але у своєму просторі, культурному та мовному середовищі.
“Але усе складно, бо ми питаємо в людей про майбутнє, яке не визначене. Вони будуть визначатися за рік чи за два, невідомо, коли закінчиться умовно гаряча фаза війни. Причому українці не визначаться вже того ж дня, адже за кордоном багато дітей пішли до школи, в університети. Це прив’язує до тих місць, де вони знаходяться. Тому у будь-якому разі треба розглядати складний пасьянс”, – наголосила Маргарита Ситник.
Окрім цього, мотивом повертатися або не повертатися на Батьківщину є проведення чи ігнорування реальних реформ в Україні. Про це теж були дослідження.
“Ми питали у біженців, які реформи варто провести в Україні. Називали реформи охорони здоров’я, освіти, але мене здивувало і потішило, що біженці в Нідерландах першою реформою, яку варто провести, назвали реформу правосуддя. У людей є запит на справедливість, боротьбу з корупцією”, – заявила Ситник.
Біженці з України на ринку праці ЄС
Як свідчить Огляд світової економіки (WEO) МВФ, українські біженці інтегрувалися на ринки праці ЄС помітно швидше, ніж попередні хвилі біженців. Декілька країн уже оцінили рівень зайнятості серед українців на рівні близько або вище 50%, що зазвичай досягається лише через п’ять або більше років після прибуття.
Серед факторів, що сприяли швидкій інтеграції біженців з України, експерти МВФ відзначають Директиву ЄС про тимчасовий захист (TPD), яка відкрила для українських мігрантів доступ до права на проживання, соціальної допомоги, медичних послуг тощо. Водночас багато держав-членів ЄС усунули додаткові бар’єри й спростили доступ мігрантів до ринку праці, включаючи мовні курси, підтвердження кваліфікації, перенавчання та фінансові стимули для роботодавців. Крім того, швидкому працевлаштуванню українських біженців сприяла висока частка осіб з вищою освітою, підвищений попит на ринку праці країн ЄС.
Нещодавно єврокомісар з питань праці та соціальної політики Ніколас Шміт розповів у інтерв’ю “Радіо Свобода”, що багато українських біженців добре інтегрувалися на ринку праці у країнах Євросоюзу. Так, із 4,3 мільйона українців наразі працює 1,6 мільйона. За статистикою, у Литві працевлаштовані 57% українців з тимчасовим захистом, у Данії – 53%, у Польщі – 48%.
