На фоні скандалів з хабарями у МСЕК та ТЦК ми вирішили дізнатися більше про боротьбу з корупцією в Україні. Інформатор звернувся з запитами до Мін’юсту, МВС, Офісу Генпрокурора, ДБР, НАБУ, САП, Нацполіції, щоб з’ясувати, скільки коштів конфіскували у корупціонерів під час війни та на що їх спрямували. Як виявилося, цього ніхто не знає, а конфісковані кошти можуть і зникнути.
З початку 2022 року правоохоронці конфіскували у корупціонерів 161 млн 397 тис. 886 грн, 9 млн 336 тис. 312 дол., 2 млн 257 тис. 129 євро. Якщо взяти середньорічний курс іноземної валюти по НБУ, то конфісковано у корупціонерів щонайменше 603 млн 863 тис. 459 грн + інше майно. Правоохоронні відомства знають, скільки вони конфіскували коштів, але не можуть відповісти, куди ці гроші йдуть. Не можуть пояснити, скільки конфіскованих у корупціонерів грошей пішло на фінансування ЗСУ.
За даними Офісу Генпрокурора, у 2022 році прокурори та слідчі у судах конфіскували по корупційних та пов’язаних з корупцією справах 989 тис. грн, у 2023 – 6 млн 67 тис. грн, за 9 місяців 2024 року – 6 млн 182 тис. грн. У ДБР наводять такі дані: “відшкодовано” у 2022 році – 2 млн грн, у 2023-му – 6,1 млн грн, у січні-вересні 2024-го – 115,53 млн грн.
За даними НАБУ, у 2022 році вони конфіскували: 420 тис. 122 грн, 80 тис. дол., 5 квартир, 1/2 трьох квартир, 1/3 квартири, 7 земельних ділянок, 2 гаражі, 3 автомобілі, 1/2 частка автомобіля, 1 приватний будинок, 1/2 будинку, 1/2 двох нежитлових приміщень, 1/17 нежитлової нерухомості, об’єкти нерухомості, 3 мобільні телефони, корпоративні права, одиниця зброї. У 2023 році конфіскували 21 млн 409 тис. 114 грн, 7 млн 916 тис. 224 дол., 1 млн 222 тис. 514 євро, 3 квартири, 2 земельні ділянки, гараж, 3 автомобілі, житловий будинок, частка квартири, 2 ноутбуки, 4 мобільні телефони, комп’ютер. До вересня 2024-го включно конфіскували: 2 млн 700 тис. 650 грн, 1 млн 340 тис. 88 дол., 1 млн 34 тис. 615 євро, 2 квартири, 1/2 квартири, нежитлове приміщення, 220 земельних ділянок, половина 5 земельних ділянок, половина 4 об’єктів нерухомості, половина автомобіля, частина нежитлового приміщення, мобільний телефон.
Куди пішли ці кошти – нам не змогли пояснити у державних органах. Теоретично ці кошти мали б потрапити до державного бюджету. Однак попри незнання правоохоронців Інформатору пояснили адвокати, куди йдуть конфісковані у корупціонерів гроші.
За словами керуючого партнера адвокатського об’єднання EvrikaLaw Андрія Шабельнікова, під час обшуків у корупціонерів зазвичай вилучаються кошти, які отримують статус речових доказів. Вони зберігаються у сторони кримінального провадження, якій він наданий, до закінчення кримінального провадження. Коли мова йде про значні суми (від 605 600 грн), то вони передаються на зберігання Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА).
Адвокатка Анна Даніель зазначає, що вилучені стороною обвинувачення речдоки зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, дізнавача, який здійснює таке провадження. Відповідальним за зберігання конфіскованих грошей і матеріалів справи є слідчий, дізнавач, який здійснює таке провадження. Відповідальною за зберігання речдоків в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі є посадова особа органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, що призначається наказом керівника такого органу або наказом керівника слідчого підрозділу, підрозділу дізнання відповідно до повноважень.
Речдоки у вигляді грошей готівкою передаються для зберігання, крім зберігання в індивідуальних сейфах, уповноваженому банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, з їх описом із зазначенням найменування та номіналу, номерів банкнот. Якщо гроші готівкою не містять слідів кримінального правопорушення, вони можуть передаватись банку без зазначення їх номіналу та номерів банкнот та зараховуватися на спеціально визначені для цієї мети депозитні рахунки або у разі письмової відмови банку передаватися для зберігання в індивідуальних сейфах уповноваженого банку.
За словами заступника голови адвокатського об’єднання “Алібі” Олексія Бебеля, за рішенням суду кошти також можуть передаватися в АРМА. Ці кошти розміщають на депозитних рахунках, отримуючи за це відсотки від банківських установ, а також купуються військові облігації.
Конфіскувати кошти у корупціонера – це ще половина справи. Їх треба й зберегти! Відомі випадки, коли вилучені у кримінальних провадженнях кошти просто крадуть. Частіше за все це є наслідками недбалого ставлення до своїх обов’язків правоохоронців. Наприклад, колишній прокурор з Офісу Генпрокурора не забезпечив облік та зберігання вилучених 122 тис. грн, пізніше ці гроші були втрачені (чверть вилученої суми).
У листопаді 2018 року слідчий поліції провів обшук у приміщенні приватної компанії та вилучив ноутбук, а також готівку: 26600 дол., 16000 євро, 175 фунтів стерлінгів, 660 рублів, 30 швейцарських франків, 40 злотих, 2000 гривень, що належали директору підприємства. Надалі суддя заарештував тільки ноутбук, а в арешті коштів відмовив. Того ж дня слідчий запросив представників підприємства до свого кабінету та показав вилучені кошти, але відмовився їх віддавати, доки не побачить судовий документ. А коли документ вже був на руках, гроші зникли – бо хтось їх вкрав у слідчого з шафи з одягом. Він не відніс гроші на зберігання у банк, а ноутбук не передав до спеціального приміщення, обладнаного для зберігання речових доказів. Загальна сума збитків через недбалість поліціянта оцінена в понад 1 млн грн. Колишнього слідчого поліції засудили до 5 років позбавлення волі та постановили заплатити підприємцю 100 тис. грн моральної шкоди. Чи зміг підприємець стягнути 1 млн грн з поліції – невідомо.
Кошти, які вилучаються під час розслідування корупційних злочинів, надалі підлягають конфіскації та переходять у власність держави. Але це якщо у суді доведена провина корупціонера та якщо рішення суду вступило в дію. З отриманих нами відповідей відомо, що чимало судових рішень щодо конфіскації у корупціонерів не набирає чинності, тому майно може бути заарештованим, а потім опинитися знову у володінні корупціонерів – якщо суд стане на їхній бік. Також в апеляції корупціонери можуть оскаржувати арешт їхнього майна.
Як бачимо, ніхто у держорганах не розуміє, як влаштована система передачі конфіскованих коштів до бюджету, скільки та куди спрямовують. Але принаймні цю процедуру можуть пояснити адвокати. Жоден правоохоронний орган цією інформацією не володіє, статистика не ведеться. Та фактично отримати подібні дані неможливо. А оскільки обліку немає, то допускається і втрата значних сум, вилучених у корупціонерів.
Теоретично цією інформацією міг би володіти Мін’юст, який завідує всіма штрафами та має базу штрафів (єдиний реєстр боржників). Там будь-який громадянин може перевірити, чи є на нього якісь штрафи, чи стягнення, які потрібно заплатити (у т.ч. від ТЦК), те ж саме стосується юридичних осіб – але за умови, якщо виконавча служба відкрила провадження через несплачений борг.
Наш запит у Мін’юсті переадресували до Державної судової адміністрації, а самі нічого не відповіли. Натомість у ДСА нам лише змогли зібрати інформацію, скільки за 2022 та 2023 роки загалом конфісковано коштів по всіх видах злочинів – на основі річної звітності судів. А скільки по корупційних та пов’язаних з корупцією злочинах – відповісти не змогли, як і пояснити, куди потрапляють конфісковані гроші.
