Військовий зажадав 100 тисяч гривень компенсації, бо ПриватБанк списував відсотки за кредитні кошти – що вирішив суд

Військовий звинувачує ПриватБанк у самовільному визначенні розміру відсотків за користування кредитними коштами, що суперечить вимогам чинного законодавства. Він вказує, що на нього поширюються пільги, тому вимагає фінустанову припинити нарахування та виплатити компенсацію у розмірі 100 тисяч гривень. Про це йдеться у рішенні Київського районного суду Харкова, опублікованому 19 грудня 2024 року.

У 2015 році АТ КБ «ПриватБанк» видало чоловіку кредитну картку «Універсальна» шляхом відкриття кредитної лінії на поточний рахунок. У період користування зазначеною вище кредитною карткою з його рахунку щомісяця списувалися кошти на погашення процентів за користування кредитними коштами. Він не був ознайомлений ні з умовами кредитування, ні з графіком погашення заборгованості, у зв’язку з чим звернувся до банку із запитом про надання інформації про стан кредиту. 8 липня 2024 року на його електронну адресу надійшли документи від банку, а саме: анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 21 квітня 2015 року та заява про приєднання до умов та правил надання послуг від 22 жовтня 2020 року, при цьому копію договору від 21 квітня 2015 року надано не було. 

Банк самовільно, без попереднього погодження з чоловіком істотних умов кредитування, зокрема в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами, самостійно визначав розмір відсотків, які він повинен був сплачувати за користування кредитними коштами, що суперечить вимогам чинного законодавства. Зауважив на тому, що є інвалідом війни II групи, рішенням № 20/1441/5 від 29 жовтня 2015 року йому наданий статус учасника бойових дій, а тому на нього поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв’язку з чим з нього не підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами. 23 листопада 2023 року клієнт направляв на адресу банку заяву про реструктуризацію кредитної заборгованості та повідомлення про належність споживача до захищеної категорії, до якої були долучені: рішення про присвоєння статусу учасника бойових дій та копія посвідчення інваліда війни II групи. Однак співробітник фінустанови у телефонному режимі повідомив його про те, що він не належить до захищеної категорії споживачів, а також просив надати оригінали документів, які не передбачені нормами чинного законодавства.  

“Факт отримання і користування позивачем кредитними коштами підтверджується банківською випискою. У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 викладений правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов’язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів – витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники. АТ КБ “ПриватБанк” не нараховує позивачу штрафні санкції та пеню. З приводу вимоги позивача щодо перерахунку відсотків за користування кредитними коштами, то він повинен надати банку необхідний перелік документів, про що банк вже повідомляв його у листі від 15 грудня 2023 року. За таких обставин, позовні вимоги є передчасними, оскільки АТ КБ “ПриватБанк” не відмовляло громадянину у реалізації права на пільги, що передбачені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження існуючої у нього переплати за кредитним зобов’язанням, а також обґрунтованого розміру суми, яку позивач просить стягнути з відповідача”, – заявили у ПриватБанку. 

Яким було рішення суду?

Суд відмовив чоловіку в задоволенні позовних вимог. Він не підпадає під пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». 

“На позивача не поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому позовні вимоги в частині зобов’язання АТ КБ «ПриватБанк» припинити нарахування йому процентів, здійснити перерахунок та зарахувати раніше сплачені та стягнуті кошти за користування кредитом (процентів) у суму заборгованості за тілом кредиту з урахуванням положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», починаючи з 29 жовтня 2015 року, задоволенню не підлягають з наведених вище підстав. З урахуванням того, що суд дійшов висновку про правомірність нарахування АТ КБ «ПриватБанк» позивачу відсотків за користування кредитом, тому вимога про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь зайво перерахованих коштів також не підлягає задоволенню. Розглядаючи позовні вимоги в частині зобов’язання АТ КБ «ПриватБанк» закрити кредит по кредитній картці «Універсальна Голд», у зв’язку з погашенням суми боргу, суд зазначає, що станом на день розгляду справи він, взяті на себе зобов’язання за кредитним договором від 21 квітня 2015 року не виконав у повному обсязі та у нього перед банком рахується заборгованість, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення вимоги в частині закриття кредиту у зв’язку з погашенням суми боргу. Оскільки вимога позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди стосується саме незаконного нарахування банком відсотків, яку суд визнав неправомірною, тому вимога з відшкодування моральної шкоди задоволенню також не підлягає. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов громадянина є необґрунтованим, недоведеним, тому не вбачає підстав для його задоволення”, – наголосив суд. 

Джерело