На вхідній групі до Меморіалу вічної слави у Києві виправили датування Другої світової війни. Цифри “1941-1945”, що були встановлені у радянські часи й відповідали тодішній історичній парадигмі про участь СРСР (і України у її складі) у “великій вітчизняній” війні, замінили на правдиве датування. Тепер Вічний вогонь горить під цифрами “1939-1945”: це відповідає історичній справедливості для України.
Про заміну датування на вхідній групі до Меморіалу вічної слави у Києві розповів у Facebook колишній очільник Українського інституту нацпам’яті Антон Дробович. Він розповів, що весь процес оплатив “його добрий друг і анонімний меценат”. А роботи були узгоджені Міністерством культури й стратегічних комунікацій України.
“У філософії Конфуція є прекрасна концепція “виправлення імен”. Загальна ідея така, що, якщо ти не називаєш речі своїми іменами, то і побудувати належним чином суспільство, злагоду і навіть матеріальні речі не вийде. Бо брехня чи неточності слів заважають будь-якій справі”, – зауважив Дробович у дописі.
Просторові моделі для цифр розробив у стилі автентичного шрифту, що вже є на меморіалі, дизайнер Богдан Гдаль. Інформатор вже розповідав, що саме він “відповідальний” за шрифти нових назв станцій метро “Звіринецька” та “Площа Українських Героїв”, розміщені навпроти платформ (відповідно, це – колишні станції “Дружби народів” та “Площа Льва Толстого” на “зеленій” лінії підземки).
“Дуже цікаво, що за час монтажу до нас підійшло людей пʼять і дякували, а двоє навіть показували фотографії обʼєктів, де ще потрібні зміни. Отак потроху правда перемагає і знаходить підтримку у людей”, – резюмував Антон Дробович.
Як в УІНП почали воювати проти Арки свободи, і чим це завершилось
Нагадаємо, у березні 2024-го Український інститут нацпам’яті поділився висновками про загрозу нацбезпеці країни від Арки дружби народів у Києві (перейменована на Арку свободи українського народу). Там зазначили, що, оскільки вона належить до символіки російської імперської політики, – то підлягає повному демонтажу. Підстави для цього – радянські ідеологеми та конотації, які, попри перейменування, репрезентує монумент.
А трохи згодом, за місяць, тодішній очільник УІНП Антон Дробович запропонував інакше рішення, повністю переосмислити пам’ятку радянської доби. З доступних і найбільш ефектних варіантів він пропонував перетворити її на символ відкритості країни до толерантності, чи зробити навколо неї водяні гірки, щоб докорінно змінити функціонал.
