Не зважаючи на те, що Віталій Кличко вийшов сухим з води після скандалу зі “справою Комарницького”, він також є фігурантом земельної схеми, але давньої – їй вже понад 20 років. Саме тоді він став набувачем особливо цінної землі біля Бориспільського аеропорту: точніше, нею стала близька до нього людина – співзасновник бутик-готелю “11 Mirrors”, що є “білим” бізнесом братів Кличків у Києві, та ще деяких бізнесів, пов’язаних з міським головою Києва. Цей бізнесмен записаний бенефіціаром одразу трьох підприємств, яким ще 2004 року Київська обладміністрація передала 30 га землі на колишніх землях лісового фонду. Ще й дозволила будувати багатоповерхівки: розташування більш ніж зручне, просто біля Бориспільської траси.
Потрібна людина братів Кличків
Про оборудку, прямо пов’язану з міським головою Києва, пише блогер Володимир Бондаренко. Він зазначає, що наддорогий ліс зміг “відхопити” бізнесмен з орбіти Віталія Кличка, Руслан Олексенко. Саме він є засновником ТОВ “Деол партнерс”, компанії-девелопера й оператора готелю “11 Mirrors”, що входить в готельно-розважальний бізнес братів Кличко. Олексенко був ідейним натхненником цього бізнесу разом з Володимиром Кличком – і в далекому 2015-му отримував разом з ним престижну премію серед підприємств готельної сфери “Travellers’ Choice”.
Про зв’язок між Олексенком та Кличком свідчить і його участь в інших “білих” бізнесах Кличків – мережі професійних сервісних апартаментів “Senator Apartments” (“City Center” на вул. Пирогова, “Executive Court” на Дмитрівській, “Maidan” у пров. Тараса Шевченка, “Beach Club” у Переяславі-Хмельницькому). У них Олексенко також присутній через “Деол Партнерз” – згідно з даними сайту компанії, вона є керуючою компанією для усієї мережі апартаментів.
Подарунок від Засух
Отже, ще 2004 року одразу три компанії, бенефіціаром яких є Руслан Олексенко, стали орендарями трьох земельних ділянок поблизу села Гора на Бориспільщині. Воно прикметне тим, що просто на території його громади розташований аеропорт “Бориспіль” – відтак, воно користається з податків, які сплачує цей потужний бізнес. Три ділянки лісу, що отримав бізнесмен з орбіти Кличка, мають рівну площу в 9,98 га, а розташовані вони неподалік від Бориспільської траси. Їх записали на три підприємства: “ПП Берег”, “ПП Гросс” та “ПП Принт”.
“Крім того, Олексенко володіє 12,5% у ТОВ “Київ Аепоропт Сіті” – це забудовник ділянок, де 87,5% офіційно контролює Кличко”, – зауважує Бондаренко.
Ця земля раніше перебувала в користуванні місцевого лісгоспу, а цим ПП була відведена під житлову забудову. Усі три ділянки передали компаніям 2004 року розпорядженнями КОДА (№740, 745 та 752) на 49 років. Призначення – “під будівництво й обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд”. Одночасно їх вилучили з постійного користування Бориспільського лісгоспу – тобто, де-факто, змінили цільове призначення.
Прикметно, що 2004 року, коли КОДА прийняла рішення про “подарунок” для бізнесмена з орбіти Кличків, нею керував Анатолій Засуха. Він пробув на посаді мало не 10 років – з вересня 1996-го по січень 2005-го – і пішов одразу після завершення “Помаранчевої революції”. Читачі також можуть пам’ятати його ефектну дружину – Тетяну Засуху, яка певний час була впливовою народною депутаткою.
Як прокуратура провалила усі спроби повернути землі
Але у травні 2015-го землею зацікавилися правоохоронці. Тоді прокуратура Київської області подала до Госпсуду Києва позов стосовно визнання недійсними розпоряджень КОДА щодо передачі цих ділянок, а також щодо визнання недійсними договорів оренди та повернення землі громаді Бориспільського району. Аргументували тим, що вилучення ділянок землі площею понад 10 га (ще й зміна цільового призначення) – виключна компетенція Кабміну. І, хоч чиновники КОДА нібито зробили “землевідведення” для Кличка “по розуму” – жодна з ділянок не перевищувала 10 га – у прокуратурі зауважили, що ділянки є “єдиним лісовим масивом”, а усі три компанії, які їх отримали, мають одного керівника.
Суди тривали півтора роки: спочатку Госпсуд Києва задовольнив позов прокурорів, згодом – Київський апеляційний госпсуд задовольнив скарги трьох підприємств, скасувавши це рішення, а у квітні 2016-го уже й Касаційний госпсуд відмовив прокурорам у задоволенні їхньої скарги на рішення апеляційної інстанції. Останній “підхід до станку” прокурори зробили 2018 року, подавши три позови про розірвання договорів оренди ділянок до обласного Госпсуду через несплату грошей за оренду.
Прикметно, що власники землі мають плани щодо забудови ділянок. Так, у Генеральному плані Гори, затвердженому ще у 2014 році, передбачена житлова забудова цієї території. У відкритому доступі цих матеріалів немає, втім, там передбачена можливість будівництва саме багатоквартирних будинків.
З СІЗО вийшли вже усі фігуранти “справи Комарницького”, а Київрада поступово скасовуватиме найрезонансніші землевідведення
Нагадаємо, днями Інформатор написав, що фігуранти “справи Комарницького”, які підозрюються у причетності до земельної корупції у Києві, поступово повертаються із СІЗО додому. Стіни Лук’янівського СІЗО залишили останні з тих, за кого ще не внесли застави: депутат Київради Михайло Терентьєв та два заступники керівників комунальних підприємств – Юрій Леонов з КП “Спецжитлофонд” та Олексій Мушта з КП “Київблагоустрій”.
Також ми розповідали, що до Київради почали подавати проєкти рішень про скасування “туалетних” схем, що виводять землю з комунальної власності у столиці. Наразі мова йде про три такі випадки, два у Солом’янському районі і один на Печерську – і це найвідоміші випадки, коли землю передавали у оренду саме для обслуговування невеликих об’єктів майна та поза конкурсом (власне, це і є ознакою “туалетної” схеми). Усі проєкти були подані 13 березня за підписом секретаря Київради Володимира Бондаренка.
