Верховна Рада України підтримала постанову про звільнення Андрія Костіна з посади генерального прокурора. Це рішення підтримали 255 народних обранців. Напередодні проєкт постанови до пардаменту був внесений президентом Володимиром Зеленським. Попередньо 29 жовтня правоохоронний комітет Верховної Ради підтримав відставку Андрія Костіна з посади голови Офісу генерального прокурора.
Згідно з постановою про звільнення Костіна, парламент надав згоду на звільнення генпрокурора. Сам Костін ще 22 жовтня подав заяву про звільнення. Його рішення з’явилося після публічної критики з боку Зеленського, яка закликала до рішучих дій проти зловживань у медико-соціальних експертних комісіях, зокрема за участі прокурорів, які використовували свої зв’язки для оформлення фальшивих довідок про інвалідність.
Очікується, що найближчим часом президент внесе кандидатуру нового очільника Офісу генпрокурора.
Претензії до Костіна, які призвели до його звільнення
Протягом двох років до Андрія Костіна накопичилися численні претензії, які не обмежувалися лише останнім резонансним скандалом з “прокурорами-інвалідами” чи діяльністю його скандального заступника Олексія Вербицького (теж вже звільненого -ред.). Звільнення Костіна вже неодноразово обговорювалося, але Костіну вдавалося залишатися на посаді, хоча він тривалий час уникав написання заяви про відставку, а в умовах дефіциту кадрів Офісу президента не вистачало альтернативи для його заміни.
Ще більше обурення викликало те, що Костін зволікав з підписанням підозри для нардепа Артема Дмитрука, поки той не залишив Київ. Після наради у президента Костін заявив, що ситуація йому небайдужа, однак у соцмережах вже закликали до його звільнення.
За повідомленням “Дзеркала тижня”, Костін часто був відсутній на робочому місці, через що отримав прізвисько “генпрокурор закордонних справ”. Також перебуваючи на своїй посаді, він намагався уникати рішень щодо чутливих питань, що зменшувало його значення для Банкової. Четверо з його шести представників, підпорядковані радше заступнику голови ОП Олегу Татарову, орієнтувалися не на Костіна, а на розпорядження Банкової.
Натомість у міжнародних партнерів України до Костіна з’явилися зауваження через низьку ефективність у боротьбі з корупцією. На цьому наголошував держсекретар США Ентоні Блінкен під час переговорів з українським керівництвом.
Депутати також висловлювали критику через те, що за два роки Костін жодного разу не звітував перед Верховною Радою, хоча як колишній народний депутат мав би розуміти важливість такої співпраці. Через це головним джерелом інформації для парламенту щодо зловживання в ОГП стали журналістські розслідування.
Оголошення про відставку Костіна пролунало на тлі скандалу з 50 прокурорами Хмельниччини, які за допомогою голови МСЕК Тетяни Крупі оформили собі інвалідність. Крупу затримали 5 жовтня, а під час обшуку в її квартирі знайшлося понад 6 мільйонів доларів США готівкою. Журналіст Юрій Бутусов вважає, що ці прокурори завдяки Крупі отримали інвалідність 2 групи, яка дозволяла їм уникати мобілізації та отримувати пенсії. Сам обласний прокурор Олексій Олійник також мав подібну інвалідність, а після розголосу звільнився з посади.
Попри обговорення звільнення Костіна ще влітку, він утримувався на посаді, хоча в цей час відбувалися кадрові чистки в уряді. Джерела повідомляють, що заміна генпрокурора тривалий час викликала сумніви через інших кандидатур. Експерти визнали, що скандал з прокурорами-інвалідами лише підтверджує необхідність перезавантаження системи.