Ексголовком ЗСУ, а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що країни східного флангу НАТО не вірять у реальний захист Альянсу у разі нападу. Він навів приклад Румунії, яка утримується від жорсткої риторики навіть після падіння російських дронів на її територію. Залужний згадав, як Румунія просила його не говорити про падіння російських “Шахедів” на її території.
За словами Залужного, Румунія просила його не поширювати інформацію про падіння російських дронів-камікадзе “Шахед” на її території. Румунські представники також висловлювали невдоволення тим, що через роботу українських систем радіоелектронної боротьби ці дрони відхилялися від курсу й потрапляли на їхню землю.
“Вони мені телефонували й казали: мовчи, будь ласка. Ну, упали два “Шахеди” в порт, чому ви не мовчите? А потім дзвонять і питають: чому через ваші РЕБ вони полетіли до нас? То збивайте, кажу. У вас 40 літаків F-16 стоїть”, – заявив Залужний.
Чи працює стаття 5 НАТО?
Залужний також зазначив, що країни Балтії, Польща та інші союзники НАТО чудово розуміють, що стаття 5 Північноатлантичного договору, яка гарантує колективний захист у разі нападу на одну з країн-членів, фактично не працює.
“Країни Балтії це розуміють дуже чітко. Вони знають, що ніякої 5-ї статті немає і не було. Польща це також розуміє – туди періодично падають то українські ракети, то російські. Румунія все розуміє, але мовчить”, – підкреслив він.
Нагадаємо, що стаття 5 НАТО передбачає, що напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх, і країни мають надати необхідну підтримку. Проте в історії Альянсу вона була застосована лише один раз – після терористичних атак 11 вересня 2001 року в США. Падіння російських дронів і ракет на територію країн НАТО, таких як Польща чи Румунія, поки що не призвело до активації цієї статті.
Румунія неодноразово пояснювала падіння російських дронів на своїй території тим, що вони не були навмисно спрямовані на її об’єкти, а українська ППО їх збила. У 2023 році, після атак РФ на українські порти на Дунаї, уламки “Шахедів” неодноразово знаходили в прикордонних районах Румунії, а іноді навіть у глибині її території.
Бухарест офіційно засуджував ці інциденти, викликав російського посла та вимагав припинення атак на Україну. Однак румунська влада уникала жорстких заяв, підкреслюючи, що це були “неприємні випадкові інциденти” і що прямої агресії РФ проти країни не було. Голова уряду Румунії неодноразово наголошував, що немає підстав говорити про військовий напад Росії на їхню державу.
