Комунальне підприємство “Київський метрополітен” уклало договір на понад 57 млн грн на обслуговування електронного квитка. Конкуренції не було, адже КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (ГІОЦ) є єдиним, хто технічно здатен обслуговувати електронний квиток у столичному метро. Це обґрунтовується розпорядженнями КМДА та технічними особливостями системи, які не дозволяють залучити інших виконавців.
Оголошення про тендер розміщено в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Згідно з умовами, до кінця 2025 року обслуговування системи електронного квитка здійснюватиме КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (ГІОЦ) — єдиний технічний виконавець таких послуг у столиці. Розмір оплати залежить від того, скільки послуг реально нададуть: чим більше продано квитків або оформлено пільгових карток – тим більша буде оплата.
Йдеться про підтримку всієї інфраструктури автоматизованої системи обліку оплати проїзду (АСОП) в метро. Тобто від збереження даних і захисту персональної інформації до генерації електронних квитків, обробки пільгових карток і щомісячного формування звітів для перевізника. Також ГІОЦ забезпечує справляння плати за проїзд, обслуговує інтерфейси поповнення карток та організовує роботу інформаційного центру для пасажирів.
Як пояснює “Київський метрополітен” в обґрунтуванні, укладення прямого договору з ГІОЦ відбулося без відкритих торгів. Адже це єдиний технічно можливий виконавець, здатний забезпечити безперебійну роботу АСОП. Такий порядок визначений ще розпорядженням КМДА від 2018 року та підтверджений листами профільного департаменту.
Договір укладено 9 квітня 2025 року, а строк дії послуг — з 1 квітня по 31 грудня 2025-го. Оплата відбуватиметься на основі фактичних обсягів наданих послуг — наприклад, за кожну продану тисячу гривень у вигляді електронних квитків або за кожну нову пільгову картку, оформлену через систему.
Як ремонтують вагони у Києві, і на якій зі станцій відкрили другий вихід
Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що у КП “Київський метрополітен” розповіли й показали, як проводять капремонт вагонів підземки. Процес клопіткий і трудомісткий: з рухомого складу не лише знімають обшивку стін, стель і підлоги, а й визначають, яке обладнання потребує заміни, і ремонтують конструкції. Найскладнішим же є ремонт тягових двигунів, колісних пар і рам візків.
Також ми розповідали, що з початком весни на станції метро “Теремки” відновив роботу один з вестибюлів, що був закритий ще від початку повномасштабного вторгнення Росії. Йдеться про вестибюль №1, що веде зі станції у напрямку ТРЦ “Магелан”. Зазначимо, ще навесні 2024 року непрацюючий вестибюль перебував у жалюгідному стані, що помітив Інформатор – втім, пізніше його таки привели до ладу.
