У жінки викрали телефон та через мобільний додаток Приват-24 заволоділи коштами у розмірі 41 тисяча гривень. Вона просила повернути кошти, але фінустанова надала відмову. Про це йдеться у рішенні Красногвардійського районного суду Дніпропетровська (юридична назва суду), опублікованому 7 квітня 2025 року.
8 вересня 2023 року невстановлена особа таємно викрала телефон жінки та з мобільного додатку «Приват-24» з банківської картки списала 41 тисячу гривень, у тому числі через створення у додатку «Приват-24» віртуальної картки банку шляхом укладання кредитного договору. Вона звернулася до банку щодо зняття з її картки значної суми коштів та заблокувала картки. Також подала заяву до поліції, де порушили кримінальне провадження від 16 вересня 2023 року за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, наразі слідство триває. Вказує, що кожен місяць банк стягує з неї відсотки за користування кредитом.
“Жодних зауважень чи застережень від позивачки на момент укладання та підписання договору не було. Підписання договору свідчить про намір сторін взяти на себе права та обов’язки, зазначені у договорі. Вона не використала свого права на розірвання договору протягом 14 днів з моменту його укладення, жодної заяви протягом даного строку до банку не надходило. В цьому випадку списання коштів з рахунку відбувалось з вини позивача, у зв’язку з її недбалою поведінкою щодо збереження, розповсюдження персональної інформації, збереження електронних носіїв, які містять персональну інформацію та доступ до рахунків позивача, яка міститься в особистому мобільному телефоні. Позивач зазначає у позові, що дізналась про втрату телефону 8 вересня 2023 року о 19:40, а транзакції відбулися в період часу з 19:33 по 19:36, тобто до повідомлення банку про втрату позивачем мобільного телефону, а отже АТ КБ «ПриватБанк» не несе відповідальності по транзакціях, які відбулися до повідомлення про втрату мобільного телефону. Враховуючи, що треті особи для здійснення платіжних операцій не мали б змоги зробити це не знаючи паролю входу до системи «Приват-24», отже клієнтом не було дотримано вимоги законодавства і умов та правил надання банківських послуг щодо забезпечення збереження інформації, необхідної для авторизації клієнта через віддалені канали банківського обслуговування”, – заявили у ПриватБанку.
Розгляд справи
Суд з’ясував, що 25 липня 2022 року між жінкою та АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір шляхом підписання заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та паспорта споживчого кредиту. Відповідно до виписки по картці/рахунку і додатковим рахункам договору від 25 липня 2022 року, 8 вересня 2023 року відбулось зняття готівки в банкоматі на загальну суму 20 тисяч гривень та здійснено переказ на карту на суму 21 тисяча гривень. Згідно з випискою по картці/рахунку і додатковим рахункам договору від 8 вересня 2023 року, 8 вересня 2023 року на вказану картку надійшов переказ з карти через додаток Приват-24 на суму 21 тисяча гривень та відбулось зняття готівки у банкоматі на суму 16 тисяч гривень.
Жінка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з листом-претензією від 19 лютого 2024 року, яким зауважила на викрадення з банківської картки коштів, у тому числі шляхом створення шахраєм віртуальної картки банку та просила розірвати кредитний договір по картці/рахунку, повернути кошти у розмірі 8 179 гривень, що були отримані банком в рахунок повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, сплатити пеню, а також надати виписку за кредитним договором по картці/рахунку. Листом від 18 березня 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» повідомив її, що банк не має можливості повернути кошти.
Яким було рішення суду?
Позов жінки частково задовольнили. Суд вирішив розірвати кредитний договір від 25 липня 2022 року по картці/рахунку. Кредитний договір від 8 вересня 2023 року по картці/рахунку визнали недійсним. З ПриватБанку на її користь стягнуть 9 270 гривень.
“Відповідач АТ КБ «ПриватБанк» не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати відповідні платіжні операції. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що волі позивачки на укладення спірного договору не було, у зв’язку з чим позов у частині визнання недійсним кредитного договору від 8 вересня 2023 року по картці/рахунку підлягає задоволенню. Позовна вимога у межах предявлених позовних вимог до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення на її користь коштів у розмірі 9 270 гривень, одержаних на виконання недійсного правочину у період з 1 листопада 2023 року по 29 квітня 2024 року, підлягає задоволенню”, – наголосив суд.
