Чоловік помітив, що з його кредитного рахунку зникло 9 872 гривень. Він вважає, що ПриватБанк допустив незаконне, шахрайським способом списання коштів. Про це йдеться у рішенні Чортківського районного суду Тернопільської області, опублікованому 13 березня 2025 року.
5 червня 2020 року між чоловіком та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір та відкрито банківську картку. 1 травня 2023 року він помітив, що з його кредитної карти шахрайським способом невідомими особами, двома переказами на рахунок іншого банку, було переведено 2 800 гривень та 7 072 гривень. Будь-яких дзвінків чи повідомлень на його номер телефону не надходило, свої особисті дані нікому не передавав. З даного приводу громадянин звернувся в АТ КБ «ПриватБанк» та правоохоронні органи. По факту викрадення коштів з кредитного рахунку здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 4 травня 2023 року за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України. Вважає, що дії АТ КБ «ПриватБанк» до нього як клієнта банку, є недобросовісними та недбалими, оскільки працівниками банку допущено незаконне, шахрайським способом списання, належних йому кредитних коштів в загальній сумі 9 872 гривень.
“1 травня 2023 року відображені видаткові транзакції на суми: 2 700 гривень та 6 800 гривень, комісійна винагорода банку склала відповідно 100 гривень та 272 гривень. Спірні транзакції згідно «Опису транзакцій» цієї виписки є «Переказом зі своєї картки» та здійснені за допомогою терміналу, що належить сторонньому банку, відтак для АТ КБ «ПриватБанк» невідома особа-власник картки одержувача коштів. Натомість позивач як платник коштів, має право звернутись до стороннього банку та з’ясувати особу одержувачу переказаних з його карткового рахунку коштів та заявити підставні позовні вимоги про повернення безпідставно отриманих коштів. Виконання переказу коштів через термінал стороннього банку вимагає обов’язкового підтвердження видаткової транзакції в обслуговуючому банку (ПриватБанк), що здійснюється користувачем картки у своєму додатку Приват-24. В іншому випадку операція не відбудеться. Прінт-скріном робочої сторінки програмного комплексу банку стверджується, що спірні видаткові операції проведено із ручним введенням номера картки (posentrey mode 12), введенням CVV-коду картки (resp code-1) та з підтвердженням платежу 3D-Secure (pos condition 82). Банком не зафіксовано ні зміни фінансового номера телефону клієнта, що використовується для входу до «Приват24», ні зміни пароля входу до «Приват24», що як невідома нікому інформація встановлюється клієнтом при першому вході, а після використовується для кожного входу разом з одноразовим паролем входу, скануванням пальця чи обличчя, що свідчить про те, що саме клієнт, або довірена його особа здійснили вхід до Приват-24 та підтвердили операції, які тепер заперечує. Таким чином в ході перевірки банку встановлено, що спірні видаткові операції виконував особисто клієнт банку або його довірена третя особа, в тому числі з врахуванням тієї обставини, що звукозаписом звернення клієнта стверджується, що останній безперешкодно передає свій фінансовий мобільний сторонній особі, яка телефонує до банку та цікавиться банківською інформацією клієнта”, – заявили у ПриватБанку.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов чоловіка. Заборгованість у розмірі 9 872 гривень, яка була стягнута з його рахунку в акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк», скасували.
“Враховуючи відсутність обставин, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, слід прийти до висновку про несанкціоноване списання коштів з його рахунку, у зв’язку із чим вони підлягають скасуванню як заборгованості по кредитному договору. З викладених вище обставин суд вважає, що банк покладені на нього обов’язки не виконав, чим порушив майнові права позивача. З огляду на те, що з картки АТ КБ «ПриватБанк», яка належить позивачу, здійснені перекази коштів 1 травня 2023 року, суд дійшов висновку про задоволення позову та скасування заборгованості за кредитним договором в сумі 9 872 гривень”, – наголосив суд.
