Шахраї створили дублікат SIM-картки Київстар. Вони отримали доступ до рахунку жінки в Ощадбанку та списали кошти у розмірі 3 628 000 гривень. Про це йдеться у рішенні Хортицького районного суду Запоріжжя, опублікованому 8 квітня 2025 року.
Чоловік жінки загинув внаслідок отримання травми, несумісної з життям під час відбиття ворожої атаки, виконуючи бойовий наказ по захисту Батьківщини. 15.11.2022 року між нею та АТ «Ощадбанк» був укладений договір банківського вкладу, який мав назву «Мій захисник», вид вкладу строковий терміном на 3 місяці з процентною ставкою річних – 13%. 16.05.2023 року невстановлена особа здійснила переказ коштів в розмірі 3 628 000 гривень з її банківського рахунку. Зняття коштів, як стало потім відомо відбулося у зв’язку зі створенням дубліката SIM-картки Київстар та наявною у шахраїв інформацією про те, що саме 16.05.2023 року буде можливість відмовитися від подовження договору вкладу. Жодних переказів та платежів вона не робила, та ні з ким не укладала договору купівлі-продажу.
Жінка одразу звернулась до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення, де порушили кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. Вона вважає, що її мобільним номером (фактично створили дублікат SIM-картки з її номером) заволоділи шахраї, що й дало їм можливість доступу до онлайн-кабінету Ощадбанку.
“Всі банківські операції, які оскаржуються позивачкою, були проведені відповідно до умов договору, укладеного між сторонами, та в межах чинного законодавства України. Зняття коштів відбулося з використанням авторизованих засобів управління рахунком позивачки, а саме банківської картки та системи інтернет-банкінгу. Банк не встановив жодних ознак несанкціонованого доступу до рахунку, що підтверджується внутрішнім розслідуванням”, – заявили в Ощадбанку.
Згідно з інформацією, наданою відповідальними структурними підрозділами компанії, 15.05.2023 року за допомогою додатку Мій Київстар здійснено заміну SIM-карти з телефонним номером на формат eSIM. За інформацію ПрАТ «Київстар» від 17.01.2024 року на ухвалу суду від 25.12.2023 року, була надана відповідь про те, що електронні комунікаційні послуги по телефонному номеру станом на 21.04.2023 року, 03.05.2023 року, 10.05.2023 року, 15.05.2023 року та 16.05.2023 року надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар», знеособлено (анонімно), без укладання письмового договору або реєстрації відповідно до «Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі», затвердженого Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації від 28.11.2017 року № 607 (що діяв на той час). Визначити особу, в користуванні якої перебував телефонний номер, станом на 21.04.2023 року, 03.05.2023 року, 10.05.2023 року, 15.05.2023 року та 16.05.2023 року, немає можливості.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Ознак несанкціонованого доступу до її рахунку не встановлено.
“15.05.2023 року на мобільний телефон позивачки почали надходити дзвінки, а також повідомлення, в яких виявлені коди для входу до мобільного додатку Київстар та коди підтвердження фінансового номера в Ощадбанку. Далі між нею та невідомою особою, яка назвалась працівником Київстару відбулась розмова. Суть розмови суду достовірно не відома. Позивачка наполягає на тому, що під час спілкування код для входу у додаток Київстар не повідомляла, проте визнала, що погодилась вимкнути телефон. Надалі 15.05.2023 року за допомогою додатку Мій Київстар здійснено заміну SIM-карти з телефонним номером на формат eSIM. Тобто можна впевнено стверджувати, що доступ до її фінансового номера телефону відбувся шляхом отримання у невідомий спосіб коду для входу у сервіс Мій Київстар від позивачки, після чого невідома особа змогла увійти у додаток та здійснити заміну фізичної SIM-карти на вбудовану SIM-карту формату eSIM. Подальший механізм заволодіння коштами детально описаний в обвинувальному акті, підтверджується випискою з банківського рахунку та сторонами не заперечується. Суд погоджується із доводами представника відповідача в частині того, що зняття коштів відбулося з використанням авторизованих засобів управління рахунком позивачки, а саме банківської картки та системи інтернет-банкінгу. Ознак несанкціонованого доступу до рахунку не встановлено”, – наголосив суд.
