У 2024 році кияни подали лише 384 електронні петиції до міської ради, і це найнижчий показник за весь час існування платформи, яка працює з 2015 року. Для порівняння: у 2023-му було 756 петицій, у 2016-му – рекордні 2174. Зниження активності виглядає як дзвіночок: інструмент, який мав би стати дієвим каналом комунікації між громадою і владою, дедалі більше сприймається як формальність без наслідків.
Про це у своєму аналітичному обзорі повідомив Рух ЧЕСНО. Зазначається, що у 2024-му навіть ті петиції, які збирали понад 6 тисяч необхідних голосів, не завжди отримували підтримку. Найгучніший приклад – захист урочища Китаїв. Петицію підписали 8692 особи, однак її відхилили, пославшись на технічні моменти щодо оренди земель.
І це не поодинокий випадок. Ще один яскравий приклад – ініціатива спрямувати мільярд гривень з капремонту вулиці Богатирської на розвиток безбар’єрності: попри достатню кількість підписів, реалізації не дочекалась. Втім, зібрати необхідну кількість голосів теж було завданням не з простих.
У 2024 році лише 46 петицій подолали поріг у 6 тисяч підписів – з них влада підтримала 36, а 10 – відхилила. Формально це 12% успішності, що трохи краще за показники попередніх років, однак в абсолютних цифрах – це менше, ніж хоч якась надія. Тим більше, що частина петицій, хоч і підтримана, зависає у статусі “на реалізації” на місяці.
Найпопулярнішою тематикою залишаються транспортні ініціативи: 27% усіх петицій у 2024 році. Особливо активно обговорювали питання зупинки транспорту під час повітряних тривог. Логіка авторів петицій була така – дати змогу людям дістатися укриттів або їхати далі, а не стояти посеред траси під сирену. Логіка чиновників – водій теж має ховатися.
Хоча проблема не лише в чиновниках, адже, за словами самих авторів петицій, багато звернень губляться у потоці через неякісну підготовку: шаблонні заголовки, відсутність візуалізації, дублювання тем. Часто петиції залишаються непоміченими, бо автори не працюють із поширенням, не ведуть роз’яснювальної роботи. Усе це частина більш широкої проблеми: коли обидві сторони – і влада, і громада – знижують планку довіри до цього інструменту.
Петиції про перейменування вулиць на честь загиблих захисників, збереження культурної спадщини, архітектурні пам’ятки, зокрема, мозаїка Алли Горської – усе це ініціативи з високим емоційним та суспільним зарядом. Але навіть вони ризикують залишитися лише записами в архіві платформи. Ще більш тривожним є той факт, що, за словами активістів, навіть петиції, які були підтримані і формально знаходяться “на реалізації”, не мають реального зрушення.
Усе це формує відчуття, що петиції дедалі більше стають ритуалом замість діалогу. Подача звернення, збір підписів, обговорення в соцмережах, офіційна відповідь – і тиша. Рух ЧЕСНО зафіксував, що Київ не є винятком. У Харкові та Одесі, наприклад, рівень підтриманих петицій взагалі менше 1%.
І хоча сам механізм подання петицій став зручнішим, адже все можна зробити через застосунок “Київ Цифровий”, а сайт регулярно оновлюється, сутність проблеми не в технічному боці. Справа у тому, що петиції перестають працювати як реальний інструмент впливу на міське управління. І якщо ця тенденція збережеться, Київ ризикує втратити ще один інструмент прямої демократії – і не через закриття, а через байдужість.
Перенести “аквапаркінг” на інше місце та збільшити кількість громадських вбиралень – про що ще просять кияни у петиціях
Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що у Києві набрала голоси петиція, спрямована проти будівництва паркінгу на вул. Прирічній на Оболоні. Кияни просять не будувати споруду на зеленій зоні неподалік від води, натомість облаштувавши в іншому місці. На вибір міській владі пропонують одразу декілька варіантів альтернативних місць для побудови паркінгу.
Також ми розповідали, що кияни просять міську владу збільшити кількість громадських вбиралень у Києві. Йдеться про загальнодоступні локації – парки, площі, зупинки громадського транспорту, популярні туристичні маршрути. Звертаються також з проханням забезпечити дотримання чистоти в тих вбиральнях, що вже працюють у середмісті столиці.
