Жінка втратила доступ до фінансового номера Київстар. Згодом вона дізналась про списання с кредитної картки Монобанку коштів у розмірі 79 558 гривень. Про це йдеться у рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, опублікованому 8 травня 2025 року.
14.11.2024 року в результаті неправомірних дій щодо жінки сторонніми особами, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, заволодіння (дублювання SIM-карти Київстар) номером мобільного телефону, було здійснено доступ до акаунту в системі Монобанк та віртуальної картки. В результаті сторонніми особами було проведено зняття кредитних коштів (кредитного ліміту) в сумі 79 558 гривень (враховуючи комісію). Вона зателефонувала на «гарячу лінію» банку та заявила про шахрайство з боку невідомих осіб, просила скасувати транзакцію, заблокувати карту. У спілкуванні з оператором також стало відомо, що кредитні кошти знято в банкоматах за допомогою пластикової картки у декількох місцях, її було надіслано виписку про рух коштів та квитанції по кожній транзакції. 18.11.2024 року громадянка звернулась з письмовою заявою до поліції, де зареєстрували кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. На даний час триває досудове розслідування.
“14.11.2024 року до служби підтримки Монобанк звернулась позивачка та повідомила, що невідомі особи заволоділи її SIM-карткою з фінансовим номером телефону (Київстар), а також всією інформацією з її телефону, отримали доступ до її пошти і додатку Дія. Ці особи заволоділи коштами з усіх її карток, а також оформили від її імені кредити. Тобто вона повідомила банк про те, що втратила контроль над особистими даними за якими може бути ідентифікована. Оскільки зміна довіреного пристрою позивачки відбулась шляхом правильного введення OTP-паролю, направленого на її фінансовий номер, то це свідчить про надання її згоди на зміну довіреного пристрою. Заперечення позивачкою обставин щодо зміни нею довіреного пристрою, враховуючи вище вказані факти, свідчить про те, що або вона повідомила отриманий нею ОТР-пароль, або її довіреним пристроєм/фінансовим номером телефону користувалася в цей час інша особа, яка скористалася девайсом (телефоном) без її відома задля зміни довіреного пристрою. Позивачка розголосила свої персональні дані всупереч умовам укладеного договору. Банк не вчиняв жодних незаконних дій щодо позивачки і сама позивачка зазначає, що коштами заволоділи невідомі їй особи. Всі дії виконувалися банком у чіткій регламентації договору, чинного законодавства та всіх документів, які його складають, в тому числі умов і правил”, – заявили у Монобанку.
Що вирішив суд?
Суд повністю задовольнив позов жінки. Акціонерне товариство «Універсал Банк» зобов’язали повернути кошти на рахунок, що були безпідставно списані 14 листопада 2024 року у розмірі 79 558 гривень, а також скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані на суму кредитних коштів в розмірі 79 558 гривень.
“Посилання АТ «Універсал банк» на ту обставину, що позивачка порушила правила банківського обслуговування фізичних осіб, оскільки своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Відповідач не довів того, що вона втрачала та/або сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Таким чином суд звертає увагу на те, що АТ «Універсал Банк» суду не надано доказів, які б підтверджували, що користувачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню її картки, ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Крім того, одразу після виявлення факту незаконного списання коштів з її рахунку, позивачка невідкладно повідомила про це відповідача. Таким чином, відповідачем не доведено того факту, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті або незаконному використанню платіжної картки, ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, отже відповідач, як банківська установа, зобов’язаний відновити залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цих операцій. За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову”, – наголосив суд.
