Google у межах програми Ukraine Support Fund оголосив нову, вже третю хвилю фінансування для українських технологічних компаній. Як повідомляється у блозі компанії, підтримку отримали ще 30 стартапів, які працюють у критично важливих сферах. Це компанії, направленністю від штучного інтелекту й квантових обчислень до охорони здоров’я, освіти, автоматизації та кібербезпеки.
Кожен із проєктів отримає фінансування до $100 000, консультації від експертів Google, доступ до інструментів компанії, а також потенційну можливість використати $350 000 у вигляді хмарних ресурсів Google Cloud. До переліку нових резидентів програми увійшли:
- Advizor – хмарне програмно-апаратне рішення для зменшення енергоспоживання та підвищення ефективності для комерційної та промислової нерухомості.
- Assisterr – локальні мовні моделі для автономного використання
- Beholder – інструменти ШІ для пошуку джерел енергії
- Haiqu – оптимізація продуктивності квантових систем
- CheckEye – раннє виявлення хвороб за допомогою комп’ютерного зору
- Curify – платформа для пошуку учасників клінічних досліджень
- Deus Robotics – об’єднання роботизованих систем для логістики
- Zibra AI – генерація спецефектів та 3D-візуалізацій
- ZVOOK – рішення для акустичної діагностики
- PromoRepublic, Getpin, xTiles, ChordChord та інші.
Попередні учасники програми вже демонструють вагомі результати. Зокрема, стартап Clearly вийшов на міжнародний ринок, а LetsData залучив понад $1,6 млн інвестицій.
Проєкт реалізується за підтримки українського акселератора 1991 Accelerator – одного з ключових хабів для розвитку технологічного бізнесу в Україні. Головна мета ініціативи Google – допомогти підприємцям втриматися в умовах війни та створити фундамент для майбутнього відновлення країни.
Українські стартапи переїжджають і мовчать про своє коріння
Незважаючи на міжнародну підтримку, українські стартапи дедалі частіше приховують своє походження. За даними дослідження Dealroom CEE Startups 2025, понад 90% зрілих компаній з українським корінням уже перенесли свої штаб-квартири за кордон – найвищий показник серед країн Центральної та Східної Європи.
Причина – не лише безпекові виклики, а й труднощі з залученням інвестицій, масштабуванням клієнтської бази та загальною оцінкою компаній. За словами партнера Roosh Ventures Андрія Тимовського, деякі фаундери свідомо не афішують українське походження своїх проєктів.
Паралельно з релокацією бізнесів зростає і частка українців, які працевлаштувалися в ЄС. Економіст Олексій Кущ зазначає, що це суттєво впливає на доходи європейських держав, які вже заробляють мільярди доларів завдяки новій робочій силі.
Лідерами з працевлаштування українців залишаються Польща й Німеччина. У Польщі простіші мовні вимоги, схожість мов і більше робочих можливостей. У Німеччині ж вищий бар’єр входу через необхідність знати мову на високому рівні.