Напередодні святкування Дня Києва пресцентр “Київінформ” разом із соціологічною компанією Active Group презентували результати емоційного дослідження – онлайн-опитування про те, що для мешканців столиці означає “відчути Київ”. Автори дослідження назвали його подарунком киянам до свята і свідомо уникали формальних тем на кшталт “соціальних запитів” чи “урбаністичних проблем”. Натомість у центрі уваги були емоції: де мешканці столиці відчувають дух міста, які місця вважають улюбленими, яким пісням довіряють атмосферу Києва та що саме вважають “смаком столиці”.
Київ “для себе” і Київ “для гостей”
Як свідчать результати, ключові запитання, які поставили киянам, звучали просто: “Куди ви йдете, щоб відчути Київ?” і “Які місця порадили б туристу, який уперше приїхав до столиці?” Саме ці відповіді виявили головний парадокс: містяни по-різному сприймають Київ особисто і колективно. Наприклад, центральні вулиці, історичні площі та оглядові майданчики над Дніпром – у топі рекомендацій для гостей. Але коли йдеться про власний зв’язок із містом, кияни частіше згадують ботанічні сади, спальні райони або затишні кав’ярні у внутрішніх двориках. Проте останні згадують у списках порад значно рідше. Тобто є місця, де киянин відчуває Київ, але не радить туди йти туристу – можливо, через бажання зберегти інтимність простору або через сумніви, що новачок зуміє оцінити цю атмосферу з першого разу.
Парки Києва – за версією мешканців
Кияни самостійно вписували назви улюблених парків. Найбільше голосів отримав Маріїнський парк – 13,2%. За ним парк Перемоги (12%) та парк Наталка (11,4%). Далі в рейтингу – ботанічний сад імені Гришка, Голосіївський парк, парк Шевченка, Кіото, Партизанської Слави та інші.
Дослідники припускають, що популярність окремих назв могла виникати через плутанину: наприклад, у центрі Києва паркова зона тягнеться безперервно від парку Слави до арки, тому частина респондентів називала цілу зелену дугу “Маріїнським парком”. Близько 20% учасників не змогли визначитися з улюбленим парком – або не пам’ятали назви, або просто люблять різні місця під різний настрій.
Їжа як частина міської ідентичності
Найпотужніший гастрономічний символ Києва за результатами опитування – київський торт. Його згадали понад 60% респондентів. Другою стала котлета по-київськи, третьою – київська перепічка. При цьому київський борщ, попри очікування авторів опитування, згадували рідше.
Дослідники звернули увагу на цікавий факт: якщо торт можна знайти в магазинах по всій країні, то перепічка – це локальний фастфуд, який продається тільки в одному конкретному місці на Хрещатику. І все одно вона залишилася у топі. Ці символи, навіть гастрономічні, демонструють, наскільки глибоко вкорінені емоційні зв’язки містян із просторами та продуктами столиці.
Київ звучить як…
Пісня “Як тебе не любити, Києве мій” очікувано стала найвідомішою – її знає 92% опитаних. Друге місце посіла композиція “Хрещатик” у виконанні Зіброва – 69%. Далі йдуть “Київський вальс”, “Люблю тебе, Києве”, пісня про Троєщину та інші. Цікаво, що частина найбільш упізнаваних пісень про Київ написані понад 50 років тому. Дослідники відзначили: попри зміну поколінь, саме ці мелодії залишаються в культурній пам’яті мешканців.
Хто такий справжній киянин?
Це питання викликало активні емоції та показало поділ у самоідентифікації. Майже половина – 49% впевнені, що киянином можна вважати лише того, хто народився в місті. Але 28% вважають, що достатньо “мати Київ у серці”. Є й інша версія – для цього потрібно прожити тут 1, 5, 10 або 20 років. Ще 2% респондентів вважають, що киян як таких не існує. На тлі війни й великої міграції ці відповіді набувають особливої ваги – Київ змінюється, і змінюються його мешканці.
Якби Київ був людиною…
Наостанок респондентів попросили уявити Київ у вигляді людини й описати характер. Найчастіше звучали такі риси: незламність, витримка, любов до культури, гостинність, духовність. Такі якості, як тривожність чи снобізм, майже не набрали голосів. Київ в уяві своїх мешканців – це сильна, відкрита, культурна особистість із непростою історією, але з великим серцем.
Хоч дослідження мало неформальний характер, воно влучно показує, як мешканці столиці емоційно взаємодіють зі своїм містом. Де вони його відчувають, як описують, і чому вважають себе його частиною. У часі війни це не просто цікавість, а спосіб зберігати емоційний контакт з домом. І, можливо, навіть нагадування собі: Київ – це не лише географія, це досвід, пам’ять і почуття.
До дня столиці випустили каву по-київськи з проблемними пам’ятками
Нагадаємо, Інформатор розповідав, що виробники кави та пам’яткоохоронці вирішили, що День Києва, який столиця святкуватиме 25 травня, є ще одним гарним приводом подбати про місто. І випустили каву по-київськи з проблемними пам’ятками. На упаковках дріп-кави різних сортів зображені шість архітектурних обʼєктів Києва, які ще можна врятувати.
За QR-кодом на кожній упаковці можна перейти на сторінку памʼяткоохоронної ініціативи “Спадщина Київ”. Тут можна знайти анонси всіх актуальних подій, що стосуються збереження історичних будівель Києва. Наприклад, які обʼєкти зараз під загрозою, що можна зробити для їхнього збереження, які дії важливі, як долучитися до команди та підтримати проєкт тощо.
Також ми писали, що столиця України опинилася лише на 26-й сходинці Рейтингу прозорості міст у 2024 році, набравши 51,5 зі 100 можливих балів. Аналітики програми дослідили сім ключових напрямів роботи міської ради: відкритість, бюджет і закупівлі, комунальне майно, взаємодія з громадськістю, кадрова політика та доброчесність, послуги громадянам та реагування на виклики війни. Результати показують, що Київ має як сфери для гордості, так і значні прогалини.
