Дива не сталося, засідання Київради зранку у четвер, 29 травня 2025 року так і не вдалося розпочати. Попри очікування, що роботу міськради вдасться “перезавантажити”, до засідання доїхали лише 55 депутатів зі 120, відтак, не вдалося зібрати навіть кворум, аби почати роботу. Звісно, в кожного свої пояснення тому, що відбувається – Віталій Кличко каже про блокування роботи міськради “згори”, а в опозиції звинувачують самого мера. Але зрештою це відіб’ється на житті усіх киян.
55 спартанців
Засідання Київради, анонсоване за день до його початку, відкрити не вдалося. У залі були присутні лише 55 депутатів: з них – 24 УДАРівця (з 30 людей – це найбільша явка), 12 членів фракції Європейської солідарності (з 31), жодного від “Слуги народу” (втім, згодом з’ясувалося, що депутати таки були – принаймні, голова фракції Андрій Вітренко, що очолює “бюджетну” комісію, спробував провести її засідання з тих депутатів, хто прийшов на сесію). Менші фракції – “Батьківщина”, “Єдність”, “Голос” та “Платформа за життя та мир” були присутні у кількості 3-5 людей.
Міський голова, що зайшов до президії та з сумом оглянув депутатський корпус, констатував – почати засідання неможливо, бо немає кворуму. Серед причин назвав “тиск на місцеве самоврядування”: депутатам, хто таки доїхав до Хрещатика, він розповів, що їхніх колег обшуковують і залякують, а тих, хто вдягнув військові однострої (та днями був переведений служити з Києва до інших регіонів), – не відпустили до столиці.
“Тривають спроби зірвати роботу Київради, щоб вона не збиралась і була недієздатною. Способи не рахуються (тобто, їх багато – Ред.): одним депутатам перешкоджають в присутності на засіданнях, то допити, то обшуки; інших залякують кримінальними справами; депутатів, які проходять військову службу, – умисно не відпускають. Бачимо й постійні маніпуляції”, – зауважив міський голова.
Після промови Кличко зібрав голів фракцій і про щось із ними перемовлявся. Зрозуміло, що, оскільки запустити роботу міськради нині неможливо, варто спробувати бодай “програму мінімум” – і провести засідання “бюджетної” комісії (напередодні, у середу, 28 травня її не вдалося провести з тих самих причин). Тож Вітренко став збирати депутатів кулуарами.
“Фракція мера, яка має більшість у бюджетній комісії, вкотре зірвала засідання та не з’явилася вчасно для розгляду важливих питань… це не просто безвідповідальність, це політичне мародерство”, – реагував тоді ж Вітренко на неявку членів своєї комісії від УДАРу.
Які наслідки для міста й Кличка
Насправді, ситуація у Київраді є свідченням глибокої політичної кризи у столичній владі. Після гучних корупційних справ початку року у місті небагато “героїв”, готових очолити міськраду. Потенційні політики, що можуть стати секретарями, як-от Дмитро Білоцерковець з УДАРу чи Володимир Прокопів – з “ЄС”, отримали кримінальні провадження і або зовсім не можуть відвідувати засідання (Прокопів – під домашнім арештом), чи демотивовані.
В самого Кличка хоч і не зацікавлені у знеціненні Київради, як представницького органу (адже це девальвує й владу самого міського голови), але також не поспішають рятувати ситуацію. Таким чином, місто опинилося в заручниках у великої політики – і коли міський голова каже про неможливість внести зміни до бюджету Києва чи підготувати столицю до наступного опалювального сезону, він розуміє, що в цьому є також його власна відповідальність.
“Це методи без танків і штурмів: нові часи — нові інструменти. Кворуму нема? Це не депутат проспав — це його акуратно відвели в бік. Рішення не ухвалено? Ну, значить, не на часі. Бюджет не змінили, метро не побудували, лікарню не відремонтували? Ну, вибачте – країна воює”, – зауважує у Facebook киянин, виконавчий директор ГО “Інститут геополітичного виміру” Дмитро Биков, додаючи: місто паралізують “свої ж” під гаслами про боротьбу з корупцією – аби потім іронічно спитати, мовляв, “чому ж у Києві Київрада нічого не вирішує?”
Зауважимо, що почасти пасивність Київради посилить “президентську” вертикаль влади у Києві, що законодавчо існує паралельно місцевому самоврядуванню і формально навіть підкоряється обраному мерові. Так, голови РДА, що були призначені днями і вже вступили в законні повноваження, матимуть більшу ефективність, ніж депутати, з медійної точки зору (хоч порівнювати їх вкрай невірно – адже вони належать до різних гілок влади й мають геть різні функції). Але у Києві це накладається на політичну боротьбу, тож не виключена ситуація, коли “політичний центр” використає аргумент про неефективність місцевої влади з метою її відсторонення.
Київрада може взяти кредит на будівництво метро на Троєщину
Нагадаємо, днями Інформатор писав, що Київрада запланувала взяти новий кредит – на будівництво метро на Троєщину. 21 травня до неї внесли проєкт рішення про початок переговорів з міжнародними фінансовими організаціями. У разі, якщо міськраді вдасться почати роботу й ухвалити проєкт, місто почне перемовини з міжнародними фінорганізаціями.
А одним з останніх рішень Київрада у четвер, 15 травня, призначила Станіслава “Морті” Риженкова своїм Уповноваженим з прав ветеранів. Це нова для столиці посада, і вона буде важливим елементом з моніторингу й дотримання прав киян, хто є чи був захисником України, та членів їхніх сімей у випадку, якщо ветеран загинув. Сам Риженков знає про підтримку на власному досвіді, адже був бійцем “Азову”, обороняв Маріуполь і навіть пройшов полон у Оленівці.
