Інформатор захотів з’ясувати, які витрати пов’язані з діяльністю мовного омбудсмена Тараса Кременя та його команди. Щорічно на цю установу виділяється понад 14 млн грн, але доходи залишаються на низькому рівні. Докладніше – у нашому матеріалі.
Тарас Кремінь у інтерв’ю зазначив, що з початку 2025 року порушники мовного законодавства сплатили до місцевих бюджетів штрафи на суму майже 200 тисяч гривень. Протягом 2025 року на його адресу надійшло 1182 звернення, за якими наразі проводять 420 контрольних заходів, тобто виявляють ознаки порушення закону.
Однак, незважаючи на скромні доходи від штрафів, витрати на функціонування мовного омбудсмена є дещо вищими. За даними OpenDataBot, секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови у 2025 році вже витратив 11 млн 232 тис. 59 грн (частина витрат може бути за товари/послуги кінця 2024 року, оплачена пізніше), зокрема:
- заробітна плата та компенсації – 8 млн 583 тис. 374 грн;
- сплата ЄСВ – 1 млн 825 тис. 265 грн;
- оплата послуг – 338 тис. 708 грн;
- комунальні витрати – 175 тис. 456 грн;
- соціальні страхові виплати – 68 тис. 603 грн;
- канцелярські витрати та матеріали – 65 тис. 754 грн;
- відрядження – 35 тис. 233 грн;
- судовий збір – 2 тис. 361 грн;
- інші витрати – 137 тис. 845 грн.
У 2024 році на роботу установи, згідно з аналізом платформи YouControl, витратили 14 млн 609 тис. 82 грн. У 2023 році – 15 млн 646 тис. 102 грн; у 2022 році – 15 млн 816 тис. 101 грн; у 2021 році – 20 млн 349 тис. 258 грн.
Згідно з декларацією Тараса Кременя, у 2024 році його річний заробіток склав 1 млн 129 тис. 462 грн. Окрім того, він має іншу зайнятість: викладає в Миколаївському національному аграрному університеті (отримав 100 тис. 728 грн), є членом Комітету з Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (отримав 1 тис. 151 грн), а також пише книги (можливо, за співавторство “Української для дорослих у 28 уроках” минулого року отримав 23,3 тис. грн).
На думку Кременя, випадків порушень мовного законодавства в Україні не стало менше, оскільки постійно з’являються нові інтернет-ресурси й виникають нові мовні скандали. Омбудсмен підкреслив, що у 80% випадків після звернень громадян досягають виправлення ситуації, що в основному стосується сфер обслуговування, зовнішньої реклами та освіти, а також інформації про товари й послуги.
“За цей рік я особисто розглянув 252 справи про адміністративні правопорушення. Виніс 57 штрафів. Середній розмір штрафу становив 3400 гривень. Звичайно, там були й повторні 134 попередження. Близько 200 000 грн сплачено порушниками до місцевих бюджетів,” – зазначив він.
Нагадуємо, Тарас Кремінь виступив проти перейменування Запоріжжя. Однак він підтримує зміну назв міст Синельникове та Павлоград у Дніпропетровській області, а також Первомайськ у Миколаївській області – для відповідності їх українським топонімам.
