З огляду на загрози замаху, верховний іранський лідер завдяки довіреному посереднику спілкується зі своїми командирами. Він тимчасово відмовився від використання електронних засобів комунікації, щоб ускладнити можливість виявлення. Приховуючись у бункері, аятола Алі Хаменеї визначив ряд замін у командному ланцюгу на випадок, якщо його цінні соратники піддадуться атакам.
Як повідомляє NYT, Хаменеї навіть назвав трьох старших духовних осіб потенційними наступниками на випадок його загибелі — це яскраве підтвердження того, наскільки нестабільним є теперішній момент для нього та його тридцятирічного правління.
Аятола вживає низку надзвичайних заходів для збереження Ісламської Республіки після того, як Ізраїль минулої п’ятниці активізував свої атаки.
Хоча минув лише тиждень, ці напади стали найбільшою військовою агресією проти Ірану з часів війни з Іраком у 1980-х, і особливо сильний удар вони завдали по столиці — Тегерану. Протягом кількох днів атаки Ізраїлю були набагато інтенсивнішими та завдали більше руйнувань у Тегерані, ніж за всі вісім років ірано-іракської війни.
Іран, здається, уже оговтався від початкового шоку, зміг достатньо реорганізуватися, щоб щоденно здійснювати удари у відповідь по Ізраїлю — в тому числі по лікарням, нафтопереробним заводам у Хайфі, релігійним спорудам та житловим будинкам.
Вищі посадовці Ірану також тихо готуються до широкого спектра можливих сценаріїв у міру ескалації конфлікту, зважаючи на те, що президент Трамп розглядає можливість втручання у війну, згідно з інформацією іранських чиновників, що побажали залишитися анонімними, оскільки не уповноважені публічно обговорювати плани аятоли.
Хоча заглянути за лаштунки іранського керівництва надзвичайно складно, ланцюг командування, здається, продовжує працювати, незважаючи на потужні удари; за словами посадовців та дипломатів в Ірані, явних ознак розколу серед політичної еліти наразі немає.
Аятола Хаменеї, якому 86 років, усвідомлює, що як Ізраїль, так і Сполучені Штати можуть спробувати його вбити, і такий кінець він сприйматиме як мученицьку смерть, розповіли посадовці. Враховуючи цю загрозу, аятола ухвалив незвичне рішення — доручити Раді експертів, духовному органу, що відповідає за призначення верховного лідера, обрати наступника з трьох кандидатів, яких він сам запропонував, якомога швидше у разі його загибелі.
Зазвичай процес призначення нового верховного лідера може займати місяці — духовенство обирає кандидата зі своїх списків. Проте, оскільки країна перебуває у стані війни, аятола, за словами чиновників, хоче забезпечити швидку і впорядковану передачу влади та продовжити збереження власної спадщини.
“Найвищий пріоритет — це збереження держави”, — підкреслив Валі Наср, експерт з Ірану та професор міжнародних відносин в Університеті Джонса Гопкінса. — “Це виключно розрахунок і прагматизм”.
Тема наступництва в Ірані завжди була дуже делікатною та складною, її рідко обговорюють публічно, за винятком домислів і чуток у політичних і релігійних колах. Верховний лідер має величезні повноваження: він є головнокомандувачем Збройних сил Ірану, очолює судову, законодавчу та виконавчу гілки влади, а також є Валі Факихом — найвищим опікуном шиїтської віри.
За інформацією посадовців, син аятоли Хаменеї — Моджтаба, який також є духовною особою та має тісні зв’язки з Корпусом вартових Ісламської революції, вважався одним із фаворитів, але не входить до числа кандидатів. Колишній консервативний президент Ірану Ібрагім Раїсі також розглядався як можливий наступник, але загинув у катастрофі гелікоптера у 2024 році.
З початку війни аятола Хаменеї звернувся до громадськості через два зафіксовані відеозвернення — на тлі коричневих штор і поруч із прапором Ірану. “Народ Ірану стійко протистоятиме нав’язуваній війні”, — зазначив він, пообіцявши не здаватися.
У звичайні часи аятола Хаменеї живе та працює у надзвичайно добре охоронюваному комплексі в центрі Тегерана, відомому як “бет-е рахбарі” — або “будинок лідера”. Він рідко покидає його межі, хіба що для особливих заходів, таких як проповідь. Високопосадовці та військові командири регулярно відвідують його на щотижневих нарадах, а його публічні виступи транслюються безпосередньо з цього комплексу.
Його укриття в бункері свідчить про те, наскільки потужно Ізраїль ударив по Тегерану у війні, яку іранські чиновники називають двофронтовою.
Один фронт — це повітряна війна: ізраїльські удари по військових базах, ядерних об’єктах, критичній енергетичній інфраструктурі, а також по командирах і ядерних науковцях прямо у їхніх квартирах, розташованих у густонаселених районах. Деякі з найвищих іранських командирів були вражені миттєво.
За даними правозахисних організацій, сотні людей загинули, тисячі отримали поранення, зокрема серед цивільного населення по всьому Ірану.
Однак іранські посадовці заявляють, що існує також другий фронт — наземний, де ізраїльські агенти та їхні спільники діють у глибокому прикритті, розосереджені по всій території Ірану. Вони запускають дрони по об’єктах критичної енергетичної та військової інфраструктури. Безпека та розвідка Ірану зазнали істотних потрясінь через страх проникнення ізраїльських агентів навіть на найвищі щаблі системи.
“Очевидно, що ми зазнали серйозного провалу в галузі безпеки і розвідки — це заперечувати неможливо”, — зазначив Махді Мохаммаді, старший радник спікера іранського парламенту генерала Мохаммада Калібафа, в аудіозаписі з аналізом війни. “Всі наші вищі командири були ліквідовані протягом однієї години”.
Найбільшим провалом Ірану стало те, що спецслужби не могли виявити багатомісячне планування ізраїльських оперативників, які підготувалися до атаки, завозячи до країни ракети й деталі для дронів.
За словами іранських чиновників, тепер керівництво країни зосереджене на трьох ключових загрозах: замаху на аятолу Хаменеї; потенційному втручанню США у війну; та подальших руйнівних ударах по критичній інфраструктурі Ірану, зокрема електростанціях, нафтогазових підприємствах і дамбах.
Якщо Сполучені Штати зважаться на вступ у конфлікт, ставки значно зростуть. Ізраїль заявляє, що хоче нейтралізувати ядерну програму Ірану, але експерти зауважують, що лише США мають бомбардувальники—і потужну бомбу вагою 30 000 фунтів—які потенційно здатні пробити гору, де розташований ключовий об’єкт зі збагачення урану в Фордо.
У відповідь Іран пригрозив ударами по американських цілях у регіоні, але це лиш підвищить ризик значно масштабнішого конфлікту для Ірану та його противників.
Страх перед замахами та проникненням розвідки в іранські структури настільки поширений, що Міністерство розвідки оголосило низку жорстких заходів безпеки, наказавши посадовцям уникати використання мобільних телефонів та будь-яких електронних пристроїв для спілкування. Також, за словами двох іранських чиновників, було розпоряджено, щоб усі високопосадовці уряду та військові командири залишалися під землею.
Майже щодня Міністерство розвідки або Збройні сили видають інструкції для громадян: звітувати про підозрілих осіб і пересування транспорту, а також уникати фотографування чи відеозйомки атак на чутливі об’єкти.
Війна Ізраїлю з Іраном
Армія Ізраїлю здобула чергову перемогу. ЦАХАЛ ліквідував ще одного ключового командира Ірану – Амінпура Джудакі, відповідального за атаки іранських безпілотників на Ізраїль.
Як пише Axios, президент США Дональд Трамп серйозно розглядає можливість вступу у війну та початку ударів США по ядерних об’єктах Ірану, зокрема, по його підземному заводу зі збагачення урану у Фордоу.
