У чоловіка загальний стаж роботи у вугільній галузі на підземних роботах складає більше ніж 10 років. Він вирішив скористатися своїм правом щодо безоплатного отримання вугілля на побутові потреби та звернувся із відповідною заявою до ТДВ «Шахта «Білозерська», де працював. Однак йому відмовили. Про це йдеться у рішенні Добропільського міськрайонного суду, опублікованому 21 серпня 2024 року.
24.04.2007 року чоловіка прийняли на роботу електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею V розряду вугледобувної дільниці відособленого підрозділу «Шахта «Білозерська». 06.05.2009 року звільнили з вказаного підприємства за власним бажанням. Надалі трудову діяльність не здійснював, а його загальний стаж роботи у вугільній галузі на підземних роботах складає більше ніж 10 років. Так у 2022 році він з метою реалізації свого права на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби на 2022 рік звернувся із відповідною заявою до ТДВ «Шахта «Білозерська». Листом від 02.11.2022 року йому відмовили у безоплатному отриманні вугілля.
У ТДВ «Шахта «Білозерська» зазначили, що порядок забезпечення безоплатним вугіллям на побутові потреби регулюється гірничим законом України, галузевою угодою та колективним договором підприємства. З записів трудової книжки чоловіка вбачається, що пенсію йому призначили 19.09.1995 року, а 30.09.1996 року його звільнили за власним бажанням у зв’язку з переходом на пенсію з гідрошахти «Красноармійська». Тобто підприємством, яка повинно забезпечувати його вугіллям на побутові потреби є гідрошахта «Красноармійська» або її правонаступник. Відповідно до п. 1 наказу Міністерства вугільної промисловості України № 207 від 05.05.1999 року, прийнято рішення про ліквідацію шахти «Красноармійська» і передачу її до ДП «Укрвуглереструктуризація». Також відповідно до п. 6 зазначеного наказу обов’язок забезпечення вугіллям на побутові потреби працівників і пенсіонерів підприємства також передано ДП «Укрвуглереструктуризація». Також згідно з п. 12.10.8 Галузевої угоди, категорії осіб, зазначені в п. 12.10.7 та 12.10.9 Галузевої угоди, в тому числі пенсіонери забезпечуються вугіллям на побутові потреби тим підприємством, з якого вони вийшли на пенсію. На підприємствах, що ліквідуються забезпечення здійснюється шляхом бюджетних коштів.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. На нього не розповсюджуються умови п. 12.10.9 Галузевої угоди, щодо забезпечення безоплатним побутовим вугіллям за останнім місцем роботи.
“Суд погоджується з доводами представника відповідача, стосовно того, до позивача не може застосовуватись п. 12.10.9 Галузевої угоди, щодо безоплатного забезпечення побутовим вугіллям за останнім місцем роботи, через те, що позивач офіційно вийшов на пенсію 30.09.1996 року з гідрошахти «Красноармійська», що підтверджується копією трудової книжки, яку надав позивач. Також згідно з копією наказу Міністерства вугільної промисловості України № 207 від 05.05.1999 року, яку надав представник позивача, було ліквідовано ДП «Шахта Червоноармійська» ДХК «Добропіллявугілля», а підприємством яке виконувало роботи з фізичної ліквідації підприємства було визначено ДП «Укрвуглереструктуризація». Тому до позивача не можуть бути застосовані приписи п. 12.10.9 Галузевої угоди, та йому не може бути безоплатно надано побутове вугілля за останнім місцем його роботи, тобто з підприємства відповідача. Суд зазначає, що відповідно до п. 12.10.8 Галузевої угоди, позивач має право отримувати безоплатне побутове вугілля з того підприємства, з якого позивач пішов на пенсію, а це є ДП «Укрвуглереструктуризація», яке є правонаступником «Шахти Красноармійської». Або він може скористатися пільгами, які зазначені у ст. 48 Гірничого закону України. З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що на нього не розповсюджуються умови п. 12.10.9 Галузевої угоди, щодо забезпечення безоплатним побутовим вугіллям за останнім місцем роботи, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають”, – наголосив суд.
