Без зґвалтування не обійшлося: актриса Марина Кошкіна пояснила мотиви свого рішення

Зірка київського театру імені Франка Марина Кошкіна поділилася своїми переживаннями стосовно сцени, де її персонаж зазнає насильства. Мова йде про художній фільм “Будинок “Слово”. Нескінченний роман”. В інтерв’ю OBOZ.UA актриса розповіла про підготовку до зйомок та про те, чого не вистачає нашим акторам у подібних ситуаціях. Також вона прокоментувала скандал, пов’язаний із колишнім керівником її першого театру Андрієм Білоусом, якого звинуватили у зловживаннях.

Акторам необхідні лекції з сексуальної освіти

Складну і відверту сцену з насильством актриса вважає важливою для фільму, тому не мала труднощів із її виконанням. Проте, як виявилося, іноді такі сцени знімаються без попередньої згоди акторів.

“По-перше, я усвідомлюю, що ця сцена була необхідною – вона дозволяє глибше розкрити сюжет, викликати сильні емоції, донести до глядачів переживання людей у той жахливий період. Моя Галя – молода кухарка в їдальні Будинку “Слово”, яка також стала жертвою системи.

По-друге, у кадрі – не я, а моя героїня. Тому це не так емоційно складно, як може здаватися. Я мала чудового партнера – актора Дмитра Олійника, який був уважним, ми всі моменти обговорювали: “Тобі тут комфортно? Можу я взяти тебе за руку ось так?”.

Я переконана, що зовсім скоро в нашому кінематографі теж з’являться спеціальні координатори – як це роблять за кордоном. Там актори проходять тренінги перед зйомками таких сцен, щоб уникнути травматизації, навчитися довіряти партнеру та знати свої межі. Адже, попри все, фізичний контакт – це реальність.

На жаль, у історії є багато випадків, коли зйомки наносили моральну чи фізичну травму. Згадаємо фільм Бертолуччі “Останнє танго в Парижі”, де головна акторка лише зараз змогла відверто зізнатися, що на майданчику відбулося зґвалтування. Тоді про інтимні межі з нею взагалі не говорили.

Я впевнена: акторам слід навчатися сексуальної освіти ще в університеті. Щоб молоді розуміли, що таке згода, де лежать межі, а що є неприпустимим. Адже багато молодих хлопців і дівчат приходять, шукають схвалення у викладачів, виконують усе, що їм кажуть. Кажуть бути оголеним – буде голим, бо думає, що так треба”, – запевняє Марина Кошкіна.


Актор Дмитро Олійник був дуже уважний.

Я залишила театр не через аб’юзера Білоуса, хоча чула про це

У соціальних мережах та ЗМІ не раз порушувалися скандали, де викладачів театральних інститутів звинувачували в насильстві та домаганнях. На думку молодих актрис та студенток, чимало ситуацій залишилось у тіні, бо не всі готові поділитися своїми переживаннями. Але десять років тому, слухаючи про навчання на актрису, про тиск з боку викладачів не говорили.

“Я вступила до вишу з другого разу. Можливо, я ще не була зовсім дорослою, але характер у мене міцний. На моєму шляху не було ніяких двозначних “пропозицій” – можливо, тому що я незалежна, і мною важко маніпулювати. Я рідко дозволяю ображати себе. І якщо хтось таке робить, то я можу відповісти досить жорстко. Але люди різні, не кожна дівчина може так реагувати. А актор – професія, що підпорядковується.

Я давно для себе вирішила: не боятися, бути чесною з собою. І, якщо це потрібно, захищати колег – навіть якщо мене назватимуть конфліктною. Адже у творчості найголовніше – особистість. Якщо ти живеш у страху бути собою, погоджуючи на те, що тобі не до душі – чи правильно це?”, – ділиться думками Марина.

Важко заперечити режисеру.
Важко заперечити режисеру, інакше ти ризикуєш потеряти роль.

До недавнього часу Кошкіна працювала в Молодому театрі, художнього керівника якого Андрія Білоуса звинуватили у зловживаннях, а потім відсторонили. Марина розповіла, чи стосувалась ця ситуація її. Дехто навіть вважав, що саме через домагання актриса змінила театр.

“Ні, я не пішла через це. Чи чула я раніше чутки про його поведінку? Так, чула. Але, погодьтеся, я не мала права говорити про це публічно – лише самі постраждалі мали б це робити. Я щиро вдячна всім, хто наважився висловитися. Завдяки їм справедливість нарешті почала перемагати. І Білоус має понести відповідальність за свої дії.

Усім нам потрібно зробити висновки з цієї історії – всім театрам. Я впевнена, що це хороший урок для всіх. І зараз обговорення не зводяться лише до Білоуса – мова йде і про інших режисерів та викладачів”, – підсумувала актриса.