Мовний омбудсмен Тарас Кремінь залишив свою посаду 2 липня. Цю інформацію повідомили в Верховній Раді. Причина відставки – закінчення терміну призначення. Варто зазначити, що Кремінь був неоднозначною особистістю. Його дії не завжди викликали схвальну реакцію в суспільстві, як наприклад, скандал із Сердючкою, під час якого мовний омбудсмен подав заяву до поліції наприкінці свого терміну.
Інформатор підготував короткий огляд основних моментів, якими запам’ятався Тарас Кремінь. Тут більше критичних аспектів. Але варто зазначити, що Кремінь став першим мовним омбудсменом в Україні і діяв з великою відданістю. Як відомо: не помиляється лише той, хто не намагається.
Кремінь проти Сердючки – чи на її боці?
На початку червня Тарас Кремінь ініціював перевірку концерту Verka Serduchka & Band у Києві, під час якого звучали пісні російською мовою. Він вважав, що це могло порушити кілька норм українського законодавства. Кремінь підкреслив, що виконання пісень мовою держави-агресора на масових заходах порушує статті 23 і 29 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Команда Вєрки Сердючки, у свою чергу, спростувала ці звинувачення, заявивши, що артист використовував лише “полтавський суржик”, а також виконувалися пісні українською та англійською мовами. Проте, на відеозапису можна було почути, як Андрій Данилко звертається до публіки російською.
Ця ситуація викликала широку дискусію та розколола думки українських зірок. Ведучий “Сніданку з 1+1” Єгор Гордєєв виступив на захист Сердючки. Досить багато відомих особистостей, починаючи від директора палацу “Україна” Сергія Пермана і закінчуючи численними виконавцями, підтримали його. Проте знайшлися і ті, хто вважає, що Андрій Данилко повинен або адаптувати свій репертуар на українську мову, або повністю відмовитися від старих пісень. Серед тих, хто підтримав Креміня, виявився співак Олександр Положинський.
Згодом, Кремінь зазначив, що закон не забороняє виконання пісень іншими мовами, зокрема російською, якщо мова йде про творчість українських громадян. Він також повідомив, що після виступу на його адресу надійшли скарги, тому було ініційовано державну перевірку.
Суперечливі заяви мовного омбудсмена – великі штрафи, мовна шизофренія та зради
Це не єдині суперечливі заяви Креміня. У липні, підбиваючи підсумки своєї діяльності, він похвалився, що зумів зібрати 200 тис. грн штрафів з порушників мовних норм. Проте, з’явилася статистика, яка показала, що на апарат мовного омбудсмена витрачено 14 млн. грн.
У жовтні 2024 року Кремінь запам’ятався заявою, що двомовність дітей, які спілкуються українською в школах і російською вдома, може призвести до шизофренії, що викликало багато запитів про наукову обґрунтованість. Дослідники стверджують, що шизофренія виникає переважно через генетичні чинники, але деякі види соціальних чинників, як-от знущання у дитинстві або бідність, також можуть відігравати роль. Проте, у наукових публікаціях нічого не сказано про двомовність як причину цього захворювання.
У травні 2024 року Кремінь запустив ініціативу щодо наступальної українізації, заявивши: “Українська мова пішла у контрнаступ”. На його думку, це могло спонукати до перемоги над російським агресором. Парадоксально, але за даними соціологів, саме в цей час більшість українців усвідомлено переходили на українську в повсякденному спілкуванні та у ділових стосунках.
Але ініціатива Креміня не принесла обіцяних результатів, адже вже через півроку він визнав, що кількість російськомовних, у тому числі у школах, зросла.
У березні 2024 року він виявив чергову зраду – назви дитсадків. Так почалася його нова кампанія проти “заїньок” та “черьомушок”.
Кремінь навіть оприлюднив список “ворожих” назв, які викликали обурення, серед яких не лише “Заїнькі”:
- “Ладоньки”,
- “Карандашкіно”,
- “Кузнєчик”,
- “Топольок”,
- “Рома+Машка” (це взагалі зрада),
- а також – жах! – “Спік Інгліш” та “Грінрайс кідс”.
“Іншомовні покручі присутні скрізь, і цьому потрібно покласти край!” – наголосив тоді Тарас Кремінь.
У січні омбудсмен висловив шкоду через дії працівників Державного бюро розслідувань, які під час затримання Романа Гринкевича спілкувались російською мовою. Це, безумовно, було ганьбою.
У листопаді 2023 року Кремінь зайнявся “прихованою рекламою”, заявивши, що російське слово “Папа” може вживатися лише у назвах торговельних марок. Він навіть надав приклад – ТОВ “Мама Папа”, фактично прорекламувавши її, оскільки не вбачав у ній жодних питань.
Але, ймовірно, найбільше запам’ятався тим, що наполягав на зміні гімну Одеси. Ця ідея з’явилася ще до війни, у квітні 2021 року.
Проблема полягала в тому, що Гімн Одеси (“Пісня Тоні про Одесу” з оперети “Біла акація” Ісаака Дунаєвського, 1955 рік) є частиною історії міста, від якої одесити не готові були відмовитися, особливо після початку агресії РФ. Це підняло багатьох на думку, що захист української мови не повинен розколювати суспільство, незалежно від благородної мети.
Проте, можливо, суспільство встигло змінити свою думку і доросло до позиції омбудсмена. Парадокс у тому, що це сталося саме в той момент, коли він пішов з посади. Це часто трапляється в історії: сучасники не завжди здатні оцінити пророка. Тож залишимося в очікуванні, чим запам’ятається новий мовний омбудсмен. Як повідомляв Інформатор, уряд планує призначити на цю посаду відомого актора Олександра Завальського.
