Чоловіка звинуватили у заволодінні автомобілем «Volkswagen», який належиться іншій особі. Згодом його виправдали по справі, але він перебував під слідством майже вісім років. Тож громадянин вимагає від держави компенсацію у розмірі 664 тисяч гривень. Про це йдеться у рішенні Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, опублікованому 28 жовтня 2024 року.
23.07.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про те, що в ході проведення досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні встановлено той факт, що чоловік шляхом зловживання довірою заволодів автомобілем марки «Volkswagen», який належить іншій особі. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення – ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України. 31.07.2015 року йому повідомили про підозру за ч. 2 ст. 190 КК України у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало потерпілому значної шкоди. 30.09.2015 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до трьох місяців, а 30.10.2015 року зупинено прокурором з тих підстав, що громадянин захворів, хоча обвинувачений та його захисник ці обставини заперечували, вважають що підстави для зупинення кримінального провадження були відсутні, а тому рішення прийнято з порушенням норм КПК України. Також він посилається на те, що йому було вручено у відсутності захисника повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри одночасно з копією обвинувального акта 05.11.2015 року.
05.11.2015 року матеріали кримінального провадження відносно чоловіка за ч. 3 ст. 190 КК надійшли до суду та внаслідок задоволення заяв суддів про самовідводи апеляційним судом були скеровані 06.01.2016 року на розгляд до Канівського міськрайонного суду Черкаської області. Надалі судами, у тому числі й ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ вирішувалося питання територіальної підсудності справи, яка 01.12.2017 року надійшла на розгляд до суду. Вироком суду від 17.05.2023 року його визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Виправдано у зв’язку з відсутністю у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, на підставі п. З ч. 1 ст. 373 КПК України. Він зазначає, що таким чином з липня 2015 року з моменту повідомлення про підозру по 29.06.2023 року до набрання виправдувальним вироком законної сили, незаконно перебував під слідством з обвинувачення у вчиненні злочину спочатку за ч. 1 ст. 190 КК України, потім за ч. 2 ст. 190 КК України, а під час судового слухання уже за ч. 3 ст. 190 КК України, що є підставою для стягнення моральної шкоди.
Чоловік вважає, що завдана йому моральна шкода полягає у вимушеному порушенні життєвого укладу протягом восьми років, оскільки він витрачав багато часу на відвідування органу досудового розслідування для проведення слідчих дій та на численні судові засідання у судах першої та апеляційної інстанцій. Його перебування під слідством і судом, проведення слідчих дій і встановлення обмежень негативно вплинуло на життя, завдано душевних та фізичних страждань, а також вплинуло на відновлення та налагодження нормальних стосунків з сусідами та друзями й вимагало від нього весь цей час додаткових зусиль для організації свого життя. За цей час погіршився стан його здоров’я, він втратив почуття душевної рівноваги, а деякі свої плани не зміг реалізувати та втілити в життя. Відповідно до наданого ним розрахунку за 83 місяці (майже сім років) незаконного перебування під слідством та судом, з урахуванням мінімального розміру заробітної плати, установленого Законом України «Про державний бюджет на 2024 рік», який з 01.04.2024 року становить 8 тисяч гривень, розмір суми, яка підлягає стягненню на його користь, складає 664 тисяч гривень (8 тисяч гривень х 83 місяці).
Яким було рішення суду?
Суд частково задовольнив позов чоловіка. З держави Україна шляхом коштів державного бюджету України на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури, кошти в розмірі 151 946 гривень.
“Позивач витрачав багато свого часу та зусиль на звернення до правоохоронних установ різного рівня для захисту своїх прав, пов’язаних із кримінальним провадженням відносно нього, а також ніс незручності у зв’язку із застосуванням до нього у цьому кримінальному провадженні запобіжного заходу, накладенням арешту на його майно. Тому ці загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Позивач припустився помилки при розрахунку строку його перебування під слідством та судом, зазначивши, що цей строк становить 83 місяці. У судовому засіданні суд встановив, що як позивач, так і представники відповідачів однаково визначають період – з 31.07.2015 року (дати повідомлення про підозру) до 29.06.2023 року (дати набуття законної сили ухвалою апеляційної інстанції про залишення без змін виправдувального вироку). Отже, ураховуючи вказаний період, строк перебування позивача під слідством і судом становить 94 місяці та 29 днів. Суд також погоджується з доводами відповідачів щодо помилкового розрахунку позивачем розміру морального відшкодування, що підлягає стягненню. Суд вважає, що знайшли своє підтвердження доводи відповідачів, що розмір відшкодування моральної шкоди має становити 151 946 гривень (1 600 гривень х 94 місяці + 1 546 гривень /1 600 гривень:30 днів х 29 днів)”, – наголосив суд.
