Чоловік отримував тимчасову державну соціальну допомогу як безробітний. Він не повідомив вчасно органи соціального захисту населення про своє працевлаштування, внаслідок чого йому було переплачено кошти за період з 01.07.2020 по 01.08.2021 року, і переплату було визначено в розмірі 24 481 гривні. Цю інформацію підтверджує рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду Дніпра, опубліковане 8 липня 2025 року.
18.04.2019 року чоловік подав до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради заяву № 786 для призначення всіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг. Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги для осіб без роботи, які досягли пенсійного віку, але не отримали право на пенсію, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 року №1098. Згідно з пунктом 1 цього порядку, встановлені механізми призначення тимчасової допомоги на період з 01.01.2018 по 31.12.2020 року для осіб, які досягли віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але не мають відповідного страхового стажу. Чоловіка було попереджено про обов’язок інформувати органи соціального захисту про будь-які зміни, які можуть вплинути на отримання його допомоги, про що він особисто підписався у своїй заяві.
Розглянувши його звернення з усіма супутніми документами, рішенням Управління від 23.04.2019 року була призначена тимчасова допомога на період з 18.04.2019 по 31.12.2020 року в розмірі 1 497 гривень щомісячно. Згідно з розпорядженням Управління від 24.06.2020 року та 22.11.2020 року, було здійснено перерахунок тимчасової допомоги у зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму. Пізніше, громадянину продовжили виплату допомоги на період з 01.01.2021 по 30.08.2021 року в сумі 1 769 гривень щомісячно.
У серпні 2021 року управління провело аналіз розбіжностей в державних виплатах за рахунком чоловіка. Під час перевірки, згідно з індивідуальними відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, а також трудовою книжкою, було підтверджено, що він з липня 2020 року працевлаштований на приватному підприємстві «Весмик», а потім — на ТОВ «Ком-Транс», отримуючи заробітну плату. Відповідно до пункту 16 Порядку №1098, виплата тимчасової допомоги припиняється з місяця, в якому особа працевлаштувалася. Беручи до уваги нові дані, розпорядженням Управління від 23.09.2021 року було закрито рахунок чоловіка з 01.07.2020 року. Оскільки чоловік не повідомив вчасно органи соціального захисту про своє працевлаштування, зайве виплачено йому кошти становили 24 481 гривню за період з 01.07.2020 по 01.08.2021 року.
Чоловіку було повідомлено про заборгованість; відповідно до розпорядження управління від 08.04.2022 року, частину переплачених коштів у розмірі 8 982 гривень було утримано з призначеної допомоги малозабезпеченим сім’ям на основі його заяви від 05.04.2022 року, в якій він дав згоду утримувати переплату в розмірі 50% з будь-якого виду отримуваної допомоги. З 01.01.2023 року чоловік не отримує допомоги, тому утримання не проводилось, і залишок боргу склав 15 499 гривень.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради. У результаті з чоловіка на користь управління стягнуть 15 499 гривень.
“Як зазначено в рішенні суду, призначення тимчасової державної соціальної допомоги відбувалося за умов попередження чоловіка про обов’язок у випадку зміни обставин, які можуть вплинути на суму або порядок отримання допомоги, повідомити органу соціального захисту не пізніше ніж через десять днів. Однак, у цьому випадку обов’язок не було виконано: чоловік не повідомив про своє працевлаштування з липня 2020 року на ПП «Весмик», а потім на ТОВ «Ком-Транс», за що отримував заробітну плату. Таким чином, існують підстави для цивільно-правової відповідальності чоловіка. Під час судового розгляду не було виявлено помилки з боку позивача, однак очевидна недобросовісність відповідача, оскільки з 18.04.2019 року він отримував тимчасову допомогу, а в липні 2020 року, працюючи на ПП «Весмик» і ТОВ «Ком Транс», продовжував отримувати цю допомогу. Це порушення прав позивача стало підставою для задоволення позову”, – підкреслив суд.
