Група з 120 народних депутатів на чолі зі спікером Русланом Стефанчуком 11 липня ініціювала законопроєкти №№13466-13469 у Верховній Раді, які пропонують суттєві зміни у механізмах визначення посадових окладів, штрафів і адміністративних зборів. Про це повідомляє офіційний сайт парламенту.
Прожитковий мінімум в Україні є не лише соціальним стандартом, але й технічним показником, що використовується для визначення розмірів заробітних плат у бюджетній сфері, державних структурах, штрафів, адміністративних зборів та інших платежів. Це обмежує можливості держави з підвищення прожиткового мінімуму, оскільки автоматично сприяє підвищенню інших виплат, включаючи штрафи та оклади державних службовців.
У зв’язку з цим депутати пропонують з 2026 року:
- визначати розміри посадових окладів на основі базової (орудної) величини, яка для 2026 року має складати не менше 3470 гривень;
- ввести нові одиниці для нарахування штрафів та адміністративних зборів – штрафну ставку та ставку адміністративних зборів, розмір яких також не може бути меншим за 3028 гривень у 2026 році.
Таким чином, зміни торкнуться лише формування основних соціальних виплат, таких як пенсії і мінімальні зарплати. Таку пропозицію ще у 2021 році вносив Кабінет Міністрів, проте законопроєкти залишились без розгляду. Нагадаємо, в Україні прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році становить 3028 гривень.
Руслан Стефанчук пояснив нові пропозиції
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у відеозверненні окреслив суть пакету законопроєктів, що передбачає відв’язування посадових окладів суддів, прокурорів та державних службовців від прожиткового мінімуму.
«Сьогодні ми зареєстрували в Верховній Раді пакет з чотирьох законопроєктів, які мають на меті перетворити прожитковий мінімум в реальний соціальний стандарт, а не умовне число. Основна мета — захистити інтереси громадян, а не слугувати основою для розрахунків штрафів і зарплат посадовців. Якщо ці зміни будуть ухвалені, це дозволить справедливо підвищувати прожитковий мінімум і поліпшити соціальні виплати», — зазначив Руслан Стефанчук.
На його думку, сучасний прожитковий мінімум вже не відображає реалій витрат населення.
«Насправді, його використовують для безлічі цілей: нарахування соціальних виплат, штрафів, зарплат посадовців тощо, і через це він втратив своє первинне призначення», — підкреслив спікер.
На його думку, прожитковий мінімум повинен знову стати реальним соціальним стандартом, що гарантує базові життєві умови. По-друге, необхідно звільнити його від невластивих функцій, таких як нарахування штрафів чи зарплат для державних службовців. Автори законопроєкту пропонують впровадити окремі показники, щоб розрахунки зарплат, штрафів і зборів не впливали на розмір прожиткового мінімуму, а також забезпечити умови для його поступового підвищення відповідно до можливостей державного бюджету.
«Я впевнений, що ці зміни зроблять соціальні виплати більш справедливими та прив’язаними до реальних потреб людей, а також нададуть можливість державі підвищувати прожитковий мінімум без автоматичних збільшень штрафів чи зарплат посадовців, а, головне, повернуть йому основне призначення бути справжнім соціальним стандартом», — підкреслив Руслан Стефанчук.
Які будуть зміни в зарплатах держслужбовців
За попереднім аналізом «Судово-юридичної газети», у випадку введення орудної величини 3470 грн, це не вплине на фактичні розміри окладів суддів першої інстанції та працівників місцевих прокуратур. Наприклад, нині посадовий оклад судді місцевого суду становить 63 060 грн (30 прожиткових мінімумів, помножених на “заморожений” прожитковий мінімум для суддів в 2102 грн). Якщо орудна величина затверджена в розмірі 3470 грн, то оклад судді місцевого суду зросте до 63 154 грн. Оклад прокурора окружної прокуратури після ухвалення закону може зрости до 52 744 грн, при тому що наразі його оклад становить близько 40 тисяч грн.
