На початку червня до лав ЗСУ був мобілізований співак Микита Ломакін (27 років). Ця подія справила на нього значний психологічний вплив. Проте, під час проходження вишколів, він почав вести щоденник у своєму Instagram, де збирає враження та цікаві історії. Виборовшись із депресії та нездужань, Микита став тим, хто задає тон своєму підрозділу.
Я з дитинства боявся зброї
У найновішому пості Ломакін зазначає, що розпочав займатися медитацією, і цьому сприяли звичайні обов’язки військових — копання окопів і чистка автомата.
“Одного разу, коли ми займалися монотонною справою — копали окопи — я відчув стан медитації, якого давно не переживав. І зрозумів, що у мені народилося щось нове — або я став трошки іншим. Це стало усвідомленням нової навички — терпіння, якої мені завжди бракнуло”, — ділиться своїми думками Микита.
Співак зізнається, що з дитинства боявся зброї, а тепер змушений з нею спати. Постепенно він звик до свого автомата, регулярно його перебираючи, і тепер, коли він не висить на плечі, відчуває себе розгублено.
“Я з дитинства відчував антипатію до зброї і всього, що пов’язане з насильством. А тепер до зброї потрібно ставитися дуже серйозно і буквально спати з нею, щоб бути готовим до оборони. Зараз для мене відсутність автомата на плечі можна порівняти з відчуттям, коли виходиш з дому, забувши мобільний телефон”, — зізнається Микита.
Тепер, коли Ломакін майже прийняв реальність, він відчуває себе більш впевненим та почав підтримувати своїх хлопців, навіть спільно з ними писати пісні. Так з’явилася пісня “Брама”, яку постійно слухатимуть його побратими під час вишколу, а шанувальники в Instagram вітають з появою нового хіта.
“Був вихідний, ми з хлопцями сиділи у наметі. Всі були дещо виснажені минулим тижнем. Хлопці обговорювали щось, а я занурився в думки, шукаючи метафори, які допомогли б мені відчути себе сильнішим. Так, я почуваюся більш впевненим, але чесно визнаю — мені ще складно. Іноді я бачу, як світ намагається захопити темрява. І тут прийшло слово “брама”. Як символ захисту від темряви, як символ стійкості.
Я взяв гітару і почав генерувати мелодії… Хлопці попросили мене щось зіграти. А я запропонував написати пісню прямо в їхньому присутності. Ми почали зі слова БРАМА, і приспів народився за кілька хвилин. Я бачив, як натхнена усмішка осяяла їх обличчя, і мені було приємно, що вони взяли участь у створенні пісні. Я радився з ними, коли нові рядки були готові. Це було чудово. Минула півгодина, і пісня “Брама” була закінчена,” – пише співак під відео, де він вперше з побратимами виконує цю пісню.
У коментарях до цього відео шанувальники залишали свої враження:
- “Мурахи по шкірі і сльозинки на очах.
- Дякую тобі, дорогий Друг і Вчитель.
- Відчувалася енергетика, як тектонічні плити в грудях чоловіків рухалися і відкривали сяйво їх сердець.З Богом”.
Нервував та хворів на бронхіт
На думку співака, мобілізація його справила досить жорстке враження, що стало причиною депресії, нервових зривів і, в результаті, хвороби. Він пише, що ледве не зламався. Це пояснює, чому він не відразу вийшов на зв’язок та мовчав у соцмережах.
“Напевно ви гадали, куди я пропав на такий довгий час, чому не співаю вам, не виступаю, і не веду уроки співу. Мене мобілізували в досить жорстких умовах, як і багатьох чоловіків нашої країни. З першого дня мобілізації я не мав сил або можливості все розповісти, був розчарований людяністю та світом після всього, що почув і побачив. Тепер я спостерігаю з середини, як війна вплинула на душі та думки людей.
Ситуації, які трапилися зі мною, ледве не зламали мене. У таких умовах важко знайти філософію та віру, або мати хоч якусь надію. Але я тримаюся і не втрачаю поваги до людської душі, не припиняю думати. Мій розум шукає пояснення, виправдання ситуації та стратегії виживання. Я буду триматися далі, залишаючись людьми. Хоча тут майже всі сприймають це як слабкість”, — поділився у своєму першому дописі після мобілізації.
Через хворобу Микита навіть втратив можливість співати. Головною причиною стала не сама хвороба, а страх.
“Голос був хриплим, бо я не співав більше місяця, хворів на бронхіт, багато курив і нервував. Зміна оточення – мобілізація, військова частина, а потім БЗВП вселила в мене страх. Це призвело мене в шпиталь — бронхіт, температура. Страх саботував моє здоров’я, а пісня повернула мої сили та допомогла відновитися моїм побратимам,” – згадує він.
