Жінка отримала повідомлення на свій номер Київстар від Ощадбанку про завершення терміну депозиту. Згодом вона дізналася, що до договору банківського вкладу внесли зміни, а також було списано 26 618 гривень. Про це вказано у рішенні Ічнянського районного суду Чернігівської області, опублікованому 30 червня 2025 року.
10.11.2023 року жінка отримала на свій мобільний номер Київстар повідомлення від АТ «Ощадбанк» про закінчення депозиту 13.11.2023 року; 11.11.2023 року надійшло СМС від АТ «Ощадбанк» про капіталізацію відсотків на депозитному рахунку. Баланс становив 29 298 гривень; 13.11.2023 року жінка отримала СМС від АТ «Ощадбанк» про капіталізацію відсотків. Баланс 29 313 гривень; 14.11.2023 року стало відомо про повернення депозиту в розмірі 29 313 гривень, баланс становив 0 гривень. Після цього 15.11.2023 року вона дізналася, що за допомогою її мобільного додатку «Ощад 24/7» були внесені зміни до договору банківського вкладу «Мій депозит-пенсійний» (змінено автоматичне продовження дії вкладу), а депозитні кошти перераховано на картку іншої особи, у результаті чого її банківська картка була заблокована, і їй запропонували звернутися до поліції.
Жінка подала заяву до поліції, яка внесла дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України. На її звернення до АТ «Ощадбанк» 16.11.2023 року жінка отримала виписку по картковому рахунку, згідно з якою 14.11.2023 року було здійснено переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING на суму 29 тисяч гривень, комісія 90 гривень, загальна сума 29 090 гривень; 15.11.2023 року сталося переказ через UKR KYIV MBK-PORTMONE на суму 55 гривень, комісія 0 гривень, загальна сума 55 гривень; 15.11.2023 року було ще три перекази через UKR KYIV MBK-PORTMONE на загальну суму 55 гривень (кожен з комісією 0). 30 січня 2024 року вона отримала відповідь від АТ «Ощадбанк» на звернення від 20.12.2023 року, якою її повідомлено, що операції через інтернет-ресурс «Ощад 24/7» були здійснені коректно з усіма необхідними реквізитами платіжної картки банку і правильним введенням паролів (ПІН-кодів для одноразових операцій в інтернеті), які були відомі лише їй і надіслані на номер мобільного телефону, тому реквізити платіжних карток, CVC2 пароль та паролі (ПІН-коди для одноразових операцій в інтернеті) стали відомі третій особі.
Яке рішення виніс суд?
Суд відмовив жінці в задоволенні позову. Інформацію, необхідну для доступу до мобільного додатку та виконання операцій у системі дистанційного банківського обслуговування, могла знати лише сама позивачка через свою свідому та обачну поведінку.
“Враховуючи, що при вході до системи дистанційного обслуговування «Ощад 24/7» й проведенні операцій з переказу коштів електронна ідентифікація платіжного засобу та його користувача виконувалася належним чином, відповідальність за проведені операції лежить на останній, оскільки нею не доведено належними та допустимими доказами факт незаконного переказу коштів з її карткового рахунку з вини банку”, – підкреслив суд.
