Клієнтка Ощадбанку потрапила в ситуацію, яку сама охарактеризувала як «нав’язування кредиту обманним шляхом». Вона отримала очікуваний переказ на свою картку, що відобразився у мобільному додатку банку, і моментально почала використовувати ці кошти. Але згодом з’ясувалося, що фактично гроші не були зараховані, а використовувалися кредитні. Про це інформує публікація “Мінфіну”.
Жінка зазначила, що сума надійшла і відображається на її карті. Проте, в Ощадбанку стверджують, що кошти не зараховані.
“Я випадково зайшла в додаток і побачила кредит, про який не знала, та борг! На гарячій лінії банку мені сказали, що гроші переказу ще не зараховані, через що оформлено кредит. Мені цікаво, як може бути так, що гроші з’явилися на картці, а банк стверджує, що вони не зараховані?”, – запитує жінка.
Що говорять в Ощадбанку
В Ощадбанку підтверджують, що подібні ситуації можливі через особливості переказів і регламент міжнародних платіжних систем. Водночас, вказали, що клієнт не несе жодних фінансових втрат.
“Згідно з умовами договору комплексного банківського обслуговування Ощадбанку (п. 6.2.), у разі несанкціонованого овердрафту, плата за користування ним нараховується лише на шостий день після його виникнення. Отже, про нав’язування кредиту не може бути й мови”, – зазначили в Ощадбанку.
Банк також висловив готовність допомогти клієнтам і запропонував у разі виникнення додаткових запитів звертатися до них.
Поради юристів
Незважаючи на запевнення банку в законності своїх дій, юристи вбачають у цій ситуації порушення. Як зазначає Ілля Колесник, справа стосується неналежного інформування про стан рахунку.
“Якщо на рахунку клієнта відобразилася сума, яка не була зарахована, але виглядала як доступна для використання (наприклад, “доступний залишок” включав непідтверджену суму), це може: вводити клієнта в оману; порушувати стандарти інформування; потенційно бути технічною помилкою банку, яка однак не звільняє його від відповідальності перед клієнтом”, – пояснив Колесник.
Крім того, він вважає, що є ознаки нав’язування кредиту. Якщо клієнт використав гроші, яких на рахунку не було, і банк списав їх як кредит, без окремої згоди клієнта, це може розцінюватися як нав’язування фінансової послуги, що заборонено законом. Для вирішення проблеми юрист радить клієнту звернутися до банку з письмовою претензією, вимагаючи пояснення його дій і документів, на яких вони базуються.
Якщо відповідь банку не буде задовольняти, доцільно звертатися зі скаргами до НБУ, Держпродспоживслужби та фінансового омбудсмена. Наприкінці, юрист підкреслює, що клієнт має право оскаржити такі дії банку, з можливістю позитивного вирішення питання в судовому чи позасудовому порядку. Звісно, краще грати на випередження та застрахувати себе від подібних ситуацій. Для цього він рекомендує:
- Завжди перевіряти джерело зарахування коштів: навіть якщо гроші “на картці”, бажано почекати, поки вони не стануть “підтвердженими” (особливо це стосується SWIFT, SEPA, або міжбанківських переказів).
- Уточнювати у банку призначення кожної підозрілої суми, особливо якщо не очікували надходжень.
- Заборонити автоматичне відкриття кредитного ліміту — це можна зробити письмово або через застосунок, залежно від політики банку.
- Регулярно перевіряти виписки з рахунку та історію транзакцій (особливо коли суми зараховуються “частинами” або із затримками).
