Китай активно підтримує Росію у сфері дронів, приховано постачаючи бойові двигуни під маскою “промислових холодильних установок”. Це робиться з метою обійти західні санкції.
Про це повідомляє Reuters. Згідно з журналістськими розслідуваннями, китайські двигуни, виготовлені компанією Xiamen Limbach Aviation Engine Co., надходять до російського оборонного підприємства “Купол” під виглядом “холодильних установок”.
Відомо, що у жовтні 2024 року США та ЄС впровадили санкції проти Xiamen та декількох інших компаній. Після цього постачанням запчастин почала займатися нова китайська фірма Beijing Xichao International Technology and Trade. Ця компанія передає компоненти російській стороні, що підтверджується рахунками-fактурами, митними документами та внутрішнім листуванням “Купола”.
Внутрішній документ “Купола” свідчить про те, що цього року Міноборони РФ уклало контракт на виробництво понад 6 тисяч дронів “Гарпія”, порівняно з 2 тисячами в минулому. Станом на квітень 2025 року вже було передано понад 1,5 тисячі таких апаратів.
Українська розвідка інформує, що Росія щомісяця запускає близько 500 безпілотників по військових та цивільних об’єктах в Україні. Водночас у Пекіні цю інформацію спростовують.
“Вказуючи на ці товари як “охолоджувальні пристрої”, Китай може експортати їх до Росії, не викликаючи підозр у своєму уряді,” – заявляють джерела Reuters.
Китай і Росія
Володимир Зеленський запровадив санкції РНБО проти п’яти китайських компаній, що допомагають Росії. Їх деталі були виявлені в системах Шахедів, які росіяни використовують для атак на Україну.
У квітні президент Зеленський повідомив, що українські спецслужби мають докази постачання зброї з Пекіна до РФ, включно з боєприпасами, артилерійськими компонентами та виробництвом окремих видів озброєнь на території Росії за участю китайських фахівців.
“Відповідно до наших даних, Китай не лише технічно підтримує Росію, але й активно залучений у виробництво зброї на її території,” – зазначив Зеленський, посилаючись на дані СБУ та військової розвідки.
Деякі джерела, такі як Financial Times, відзначають оголошення китайських організацій, що шукають обладнання для Росії для боротьби з безпілотниками, зокрема глушники, детектори дронів та системи радіоелектронної боротьби.
У Китаї всі звинувачення офіційно відхиляються. Речник МЗС Лінь Цзянь підкреслив, що Пекін не постачає летальну зброю, а також дотримується суворого контролю за експортом технологій подвійного призначення. Він також зазначив, що КНР виступає за мирне врегулювання конфлікту та підтримує дипломатичний підхід.
Тим не менш, НАТО продовжує фіксувати тісну співпрацю між Москвою та Пекіном у сфері технологічних закупівель. Західні аналітики вказують на непрямі схеми постачання та “сірі” маршрути обігу товарів подвійного призначення. У результаті питання можливої участі Китаю в озброєнні Росії залишається одним з ключових факторів занепокоєння для Вашингтона, Брюсселя та Києва, й, ймовірно, надалі домінуватиме у міжнародному порядку денному.
