Жінка з метою отримання допомоги в розмірі 6 600 гривень вирішила скористатися платформою Дія. Для цього вона перейшла за наданим посиланням і у вікні, що з’явилося, ввела: – ПІН-код своєї картки, – пароль від акаунта Приват-24. Після цього жінка виявила, що з її кредитної картки було списано 19 899 гривень для покупки телефону. Це зазначено в рішенні Вінницького міського суду Вінницької області, опублікованому 23 липня 2025 року.
23 вересня 2024 року невстановлені особи неправомірно списали з її карткового рахунку 19 899 гривень для придбання мобільного телефону. Це сталося в м. Миколаїв, хоча жінка зареєстрована та мешкає у м. Вінниці. Про цю ситуацію клієнтка повідомила на гарячу лінію акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк». Вона також подала заяву до поліції про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. Після цього АТ КБ «ПриватБанк» почало безпідставно списувати кошти з її карткового рахунку.
8 листопада 2024 року жінка звернулася до банку із заявою, в якій вимагала повернення незаконно списаних коштів з кредитного рахунку, а також зупинення нарахування відсотків і пені (штрафних санкцій) за зазначеними рахунком та договором. Проте банк відмовив їй в задоволенні вимог.
«В розмові з оператором 3700 клієнт зазначив наступне: 1. Вона планувала оформити допомогу в сумі 6 600 гривень через Дію. 2. Для цього вона перейшла за посиланням і у вікні, що відкрилося, ввела: – ПІН-код карти, – пароль від Приват-24. Після цього жінка виявила на своєму кредитному картковому рахунку операції, які, за словами позивача, вона не здійснювала. Таким чином, сам позивач підтверджує, що транзакції з її рахунком сталися внаслідок переходу на фішингове посилання в інтернеті та розголошення там ПІН-коду та паролю. Це підтверджується записом телефонної розмови, що додається. Фішинговий сайт – це шахрайський вебресурс, який намагається вкрасти реквізити платіжних карток під виглядом нібито надання послуг, що не існують (наприклад, поповнення мобільного рахунку, перекази з картки на картку) або ж ресурс, схожий на організацію, якій користувач довіряє (наприклад, клон інтернет-банку), і мета якого – зібрати реквізити карток для подальшого заволодіння коштами з рахунків власників платіжних карток. Оскаржувані транзакції не були здійснені нею, вони сталися через розголошення нею необхідної інформації – ПІН-коду карти та паролю від Приват-24. За цих умов відповідальність за спірні платіжні операції покладається на власника рахунку», – зазначили у ПриватБанку.
Яке було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Позивачка не надала достатніх доказів, щоб підтвердити факт незаконного використання її карткового рахунку для здійснення спірних операцій, що, відповідно до статті 81 ЦПК України, є її процесуальним обов’язком.
«Не існує підстав для визнання недійсною транзакції, проведеної 23 вересня 2024 року, щодо переказу коштів з карткового рахунку, відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на її ім’я, на купівлю мобільного телефону на суму 19 899 гривень (кредит «Оплата частинами»)», – підкреслив суд.
