ПриватБанк нарахував жінці борг у розмірі 60 617 гривень. Однак вона не визнає цю суму, оскільки під час розмови з особами, які представилися співробітниками Київстар, дізналася про три кредити на загальну суму 216 988 гривень. Про це повідомляється у рішенні Дарницького районного суду Києва, опублікованому 23 липня 2025 року.
28.06.2023 жінка підписала угоду про приєднання до умов надання банківських послуг, ознайомившись з умовами кредитування та оформленням паспорта кредиту, в якому їй була надана відновлювана кредитна лінія до 50 тисяч гривень. У зв’язку з неналежним виконанням своїх зобов’язань, утворилася заборгованість, яка на 19.11.2024 становила 60 617 гривень і складалася із 48 719 гривень – основної заборгованості та 11 898 гривень – боргу за простроченими відсотками. Виявилося, що громадянці зателефонували невідомі особи, які підробили SIM-карту. Це дало їм доступ до Приват-24, що й призвело до шахрайства. Перевірка показала, що зміна SIM-картки передувала списанню коштів, водночас банк своєчасно про це не повідомив. За результатами перевірки, провини банку не встановлено, а відповідальність покладено на клієнта.
Розгляд справи
Суд встановив, що 28.06.2023 за допомогою функціоналу програми Приват-24 між банком та жінкою було укладено кредитний договір. У договорі вказано істотні умови кредитування, терміни та типи, зокрема: тип кредиту – відновлювальна кредитна лінія, розмір кредиту – до 200 тисяч гривень; термін – 12 місяців з можливістю продовження; тип процентної ставки – фіксована; ставка – 0,00001% у пільговий період, 42% поза межами. Кредит надається на споживчі цілі безготівковим способом на картковий рахунок позичальника. Банківський розрахунок свідчить, що від позичальника не було жодних платежів відповідно до умов договору, тому на 19.11.2024 виникла заборгованість у 60 617 гривень. Вона заперечує факт укладення кредитного договору, стверджуючи, що грошей не отримувала. Як підтвердження своїх слів, надала паперові копії електронних повідомлень (скриншоти), які надіслані банком на її телефон.
Дослідження змісту цих повідомлень встановило, що 28.06.2023 банк виявив вхід до облікового запису жінки з нового пристрою, рекомендуючи завершити сеанс у “налаштуваннях” та активувати двоетапну перевірку. Банк також надіслав повідомлення про укладення договору “Кредит готівкою” на суму 123 900 гривень та іншого на 43 400 гривень, а також повідомив про підозрілі операції за картками і їх блокування для безпеки.
“Укладанню кредитного договору та здійсненню кредитних операцій передувала зміна пароля з електронної пошти відповідачки, про що свідчить скриншот повідомлення від Укрнет. 29.06.2023 жінка звернулася до банку, заявивши, що має лише одну картку і стала жертвою шахраїв, які отримали доступ до її телефону, заблокували його і оформили на її ім’я кредит з відкриттям ще двох додаткових карток “Універсальна”. Вона просила заблокувати ці картки та скасувати платежі за кредитами до рішення суду. В той же день вона звернулася в поліцію, в результаті чого стало відкрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 190 КК України. 11.07.2023 жінка повторно звернулася до банку із заявою провести внутрішню перевірку укладених 28.06.2023 кредитних договорів і скасувати заборгованість. З цієї заяви видно, що в той день від її імені було укладено три кредитні договори на суму 216 988 гривень і проведено операцію з переказу її коштів у 10 тисяч гривень. Після отримання цієї заяви банк повинен був провести перевірку, проте фактично це зроблено було тільки 23.09.2024″, – ідеться в матеріалах справи.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив ПриватБанку у задоволенні позову.
“Вимоги позивача ґрунтуються на кредитному договорі, укладеному з використанням функціоналу програми Приват-24, що відповідає закону про електронну комерцію. Відповідачка заперечує факт підписання договору, стверджуючи, що його укладення є результатом дій третіх осіб, які шахрайськи отримали доступ до її акаунту у Приват-24. Таким чином, треба довести обставини, зокрема наявність надісланих повідомлень з кодами авторизації, які підтверджують укладення договору. Тягар доказування покладається на банк як власника програми Приват-24. Проте верховний суд не отримав доказів, що підтверджують надсилання кодів. Отже, не доведено, що саме відповідачка підписала кредитний договір і здійснила операції. Вона, дізнавшись про кредит, одразу ж повідомила про це банк і звернулася до поліції, що підтверджує шахрайські дії. Жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідачка сприяла цьому, в матеріалах справи немає. Отже, відповідно до обставин, суд не знайшов правових підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості, що сталася з неукладеного кредитного договору”, – наголосив суд.
