У Києві група молодих атлетів, які вирушили на фотосесію біля будівлі Київради, з банером, присвяченим полоненим з Азовсталі, викликала неабияку суспільну дискусію. Питання, яке виникає: чи доцільно демонструвати королівське підкачане тіло в той момент, коли інші виконують надзвичайно важливі бойові завдання “на передку”? Чи виправдано вимагати від таких юних молодих людей більше, враховуючи факт, що, судячи з фотографій, деяким з учасників ще не виповнилося й 20 років.
Парад фізично підготовлених
Дискусія в соцмережах розгорілася після того, як стало відомо про відео хлопців, спортсменів-бодібілдерів, які, оголивши верхню частину тіла, вийшли на фотосесію на Хрещатик у вівторок, 29 липня. Знімки проводилися прямо навпроти фасаду КМДА, на якому розташований великий банер, присвячений полоненим з Азовсталі, і він також потрапив у кадр.
У Києві група молодих атлетів, які проводили фотосесію біля будівлі Київради, викликала суспільну дискусію. Багато людей висловили обурення тим, що хлопці не звертали уваги на банер. Інші почали засуджувати їх: чому не на фронті.pic.twitter.com/COiDUIcNvQ
— Інформатор (@informatorua) July 29, 2025
Сфотографувавшись з різних ракурсів під легким дощем, хлопці швидко поїхали. А кияни, які побачили відео, почали задавати запитання та виражати незадоволення їхньою поведінкою. Перша претензія полягала в тому, що хлопці робили фотографії й відео на фоні вказаного банера, навіть не усвідомлюючи його значимості для родин полонених. Все це відбулося на фоні третьої річниці теракту в Оленівці, внаслідок якого загинула частина військовополонених, що підвищило емоційну напругу коментаторів.
“Не могли б вибрати кращого місця. Подивіться на фон, якщо його не засліпило,” – коментує киянка з ніком Shapka. “Там позаду банер, нікчемний, маленький для галочки,” – додає галичанин, вплітаючи кілька грубих слів. Один з користувачів тегнув МВС, закликаючи “ретельно перевірити” учасників фотосесії щодо дотримання військово-облікових вимог.
Друга претензія була виражена ще більш різко. Хлопці мають чудову фізичну форму, отже, повинні не розминати трицепси на Хрещатику, а тримати кулемети на передовій. Такий меседж часто звучить від коментаторів з “військовими” нікнеймами, які швидше нагадують позивні.
“Не важко йдентифікувати тіпів. Невдовзі їх буде чимало у інженерному взводі,” – зазначає коментатор на ніку комбатант. “Цікаво, за якою статтею ВЛК вони вважаються непридатними до служби?” – доповнює ще один киянин. Андрій Макаренко підкреслює традиційний аргумент, що обурює українське суспільство: мовляв, всі хлопці, напевно, мають документи про інвалідність, тому й не можуть захищати “своїх жінок і дітей”.
“Нам і ворога не треба”
Приблизно третина коментаторів встали на захист молодих людей. Очевидці фотосесії відзначили, що більшість із них мають дуже юний вік – від 19 до 23-24 років, і тому, напевно, ані жінок, ані дітей, яких захищати, у них ще немає. Одна з коментаторок, киянка з ніком Перезріла Помідорка, згадала, що бачила хлопців на Хрещатику, і вони здалися їй випускниками шкіл.
“Бачила декількох з них, якщо то вони, – то максимум перший курс універу,” – зауважила Помідорка у коментарі.
Ще один аргумент: звинувачення в неповазі до банера та, відповідно, полонених захисників виглядають недоречними, адже хлопці просто раділи життю й фотографувалися на переповненій вулиці так, щоб у кадр потрапила і будівля КМДА (яка виглядає масивно, але на її фоні рельєфні м’язи виглядають зовсім інакше).
“Тло вони обрали дуже невдало. Дуже. Але підозрюю, що вони й не помітили. А як помітили, – то не зрозуміли,” – пише одна з коментаторок. Бодя Злидник зазначив, що хлопці просто вийшли на зйомку і в будь-якому разі дістали б критику з боку киян. “В інших цивілізованих країнах це в порядку речей, а наші люди – зразу в армію. Нам і ворога не треба, щоб ми самі себе загробили,” – пояснив свою думку коментатор.
Культуристичний фронт
Ця активна дискусія в соцмережах відзначає нові акценти у суспільному діалозі на тему: “чи морально радіти життю в тилу, коли хтось помирає на фронті”. Різницю між двома станами найпершими помічають ВПО та захисники, які приїздять до мирних міст, зокрема, Києва, у відпустку. Надто вже спокійна й безтурботна столиця не відповідає реальностям напівзруйнованих прифронтових населених пунктів.
У Києві складається враження, що столиця живе у власній, відірваній від війни реальності. Тут відповідь на питання “зайняти Instagram чи висаджуватися?” є однозначною. І, незважаючи на посилені мобілізаційні заходи, враження відсутності чоловіків на вулиці ще не проявляється так явно, як у західноукраїнських містах, де ТЦК та СП залишилися майже без роботи.
Крім того, з’являється напруга між молодшим поколінням, яке не особливо заглиблюється у новини. Більш того, намагається абстрагуватися від війни та всього, що з цим пов’язано — настільки, наскільки це дозволяють нічні повітряні атаки ворожих безпілотників і ракет. Це добре ілюструють соцмережі самих учасників фотосесії: хейтери швидко з’ясували, що юні бодібілдери спілкуються російською мовою і здебільшого цікавляться крутою авто та музикою.
Де шукати коріння такої поведінки – питання риторичне. З огляду на юний вік бодібілдерів з Хрещатика, можна без вагань звинувачувати систему освіти та виховання, які, поза сумнівом, не надто акцентували увагу на патріотичному вихованні хлопців. А можна спробувати заглянути глибше, до нових аргументів про “культурний фронт”, “котел айтішників” або “економічну лінію бойового зіткнення”, що з’явилися у 2023 році. І хто знає, чи не там знайдуться причини такої двоїстої реакції на абсолютно тривіальну подію.
Чому кияни виявилися кепськими батьками і як захисники зі столиці можуть отримати допомогу від міста
Нагадаємо, нещодавно Інформатор повідомляв, що кияни виявилися кепськими батьками — столиця стає лідером за кількістю боргів по аліментах. Від початку повномасштабного вторгнення кількість судових проваджень через борги за аліментами зросла на 23 тисячі на рік. У столиці роботи не виплатили близько 9 тисяч осіб — це дані, що враховують звернення до суду. Таким чином, Київ є одним з міст з найбільшою кількістю боржників-“аліментників” в Україні.
Також ми повідомляли, що у 2025 році кияни та киянки, які стали на захист України, можуть отримати матеріальну допомогу з боку міста. Деякі з видів допомоги, такі як виплати мобілізованим, мають відбірний підхід і надаються тільки тим, кого мобілізували після 1 грудня 2023 року, що викликає обурення у багатьох киян. Проте “часові обмеження” також застосовуються і для інших категорій допомоги, наприклад, при отриманні поранень.
