Одну з найкрасивіших будівель середмістя Києва – садибу Лапінського, яку називають “замком доктора”, на вулиці Олеся Гончара, 60 планують відновити. Концепцію реставрації схвалено Консультаційною радою при Департаменті охорони культурної спадщини КМДА. Першочергові роботи передбачають ремонт фасаду для відновлення первісного вигляду цієї унікальної архітектурної споруди.
Про це у Facebook повідомляє Департамент охорони культурної спадщини, який зазначає, що активісти та мешканці неодноразово звертали увагу на необхідність збереження архітектурного ансамбля, зведеного у стилі неоготики. Реставраційні роботи проходитимуть у декілька етапів, перший з них стосуватиметься фасаду. Його мають розчистити від бруду, відремонтувати кладку та забетонувати тріщини, вводячи під тиском спеціальний матеріал, який дозволяє відновити та зберегти пошкоджені поверхні.
“Передбачена антисептична, антикорозійна обробка металевих деталей, гідроізоляційний захист виступаючих елементів фасаду, відтворення втрачених швів цегляної кладки”, – повідомляють у Департаменті охорони культурної спадщини.
Кияни цікавляться, що буде з кондиціонерами та пластиковими вікнами мешканців, які “прикрашають” будівлю останні десятиліття. У Департаменті на це кажуть, що то завдання не першочергові. Роботи з приведення системи кондиціонування у належний вигляд, який би не спотворював вигляд головного фасаду, плануються в наступних чергах реконструкції, тоді ж вирішать, і що робити з вікнами.
Садиба Лапінського, що розташована поблизу історичної місцевості Афанасівський Яр, була зведена на початку ХХ століття. На жаль, архітектор цієї ефектної будівлі невідомий, як йдеться у Вікіпедії, проєкт помилково приписують і Владиславу Городецькому, і Володимиру Ніколаєву, який збудував сусідній “Замок барона”. До речі, в саме цьому замку до переїзду мешкав відомий лікар, один із засновників Київської школи неврологів, психіатр та невролог Михайло Лапінський.
Садибу, що виходила на вулицю Олеся Гончара, яка в той час мала назву Мало-Володимирська, лікар придбав у 1904 році, а в 1908-му на його замовлення тут звели семиповерховий прибутковий будинок, схожий на середньовічну фортецю в готичному стилі. Насправді, це цілий архітектурний ансамбль, до якого входять невеликі одноповерхові споруди, місток, що веде до центральної будівлі на рівні другого поверху, підпірні стіни, глухі та наскрізні парапети з жовтої київської цегли. Все це робить садибу Ліпинського, яка не має нічого схожого із забудовою столиці початку ХХ століття, однією з найефектніших будівель Києва. А на момент її зведення і до 1912 року, коли збудували хмарочос Гінзбурга, вона була найвищою спорудою міста.
Руйнування Поліцейської дільниці та загроза будинку Грушевського
Нагадаємо, у вересні Інформатор писав про те, що у Києві на вулиці Січових Стрільців, 91 розбирають будівлю, зведену архітектором Іполітом Ніколаєвим 1901 року. Йдеться про Лук’янівську поліцейську дільницю – Інформатор вже писав про спроби її демонтувати на початку травня 2024-го. Тоді невідомі почали буквально розбирати будівлю, фасад якої завішаний банером, виймаючи зсередини несучі конструкції, щоб споруда завалилася самостійно.Тепер темпи знищення пам’ятки пришвидшилися, з будинку вже зняли дах і знищують фасад.
Також ми розповідали, що у Києві під загрозою знесення опинилася історична будівля на вул. Володимирській, 21 / Софіївській, 20. Як вважається, тут Михайло Грушевський виступив з балкона та проголосив Четвертий Універсал Центральної Ради Української Народної Республіки. Натомість забудовники на цьому місці хочуть звести офісний центр.
Будинок знаходиться в буферній охоронній зоні пам’ятки ЮНЕСКО — комплексу пам’яток національного значення «Софія Київська». У 2011 році Міністерство культури вилучило об’єкт з Переліку пам’яток міста Києва.
